П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 504/1306/15-ц
Провадження № 14-323цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н. П.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року у складі суддів Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г., Сєвєрова Є. С. у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Порто-Франко" (далі - АБ "Порто-Франко"), правонаступником якого є ОСОБА_1, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, скасування арешту та заборони відчуження,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2015 року АБ "Порто-Франко" звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір. На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим кредитним договором між АБ "Порто-Франко" та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, за яким передано в іпотеку земельну ділянку та житловий будинок. Оскільки ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, АБ "Порто-Франко" після уточнення позовних вимог просив: у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором станом на 1 лютого 2017 року у розмірі 3 464 297,09 грн звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,2 га (кадастровий номер 5122786400:02:002:2481) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом надання позивачеві права продажу предмета іпотеки будь-якій третій особі відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, в розмірі 1 002 348,57 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь АБ "Порто-Франко" заборгованість за кредитним договором станом на 1 лютого 2017 року в розмірі 3 464 297,09 грн; скасувати арешт та заборону відчуження, накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2015 року у справі № 761/2817/15-к на зазначені земельну ділянку та житловий будинок.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 2 березня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_1 про процесуальне правонаступництво, замінено позивача - АБ "Порто-Франко" його правонаступником ОСОБА_1 .
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 квітня 2017 року позов задоволено в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту станом на 1 лютого 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 3 464 297,09 грн, яка підлягає стягненню з позичальника та за рахунок предмета забезпечувального обтяження. Скасовуючи арешт та заборону відчуження, накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2015 року у кримінальній справі, суд виходив із того, що такі обмеження перешкоджають позивачеві в реалізації своїх законних прав як кредитора та іпотекодержателя.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 квітня 2017 року в частині позовних вимог АБ "Порто-Франко" в особі його правонаступника ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та в частині стягнення з ОСОБА_4 судових витрат закрито.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року скасовано рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 квітня 2017 року в частині вимог АБ "Порто-Франко" в особі його правонаступника ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про скасування арешту та заборони відчуження, накладених ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2015 року в кримінальній справі № 761/2817/15-к на земельну ділянку (кадастровий номер 5122786400:02:002:2481) та житловий будинок (реєстраційний номер 120139051227), розташовані АДРЕСА_1, провадження в справі в частині вимог про скасування арешту та заборони відчуження закрито.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що арешт та заборону відчуження на майно накладено в кримінальному провадженні, а тому питання щодо зняття арешту підлягає вирішенню за правилами кримінального, а не цивільного судочинства.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року зміненорішення суду першої інстанції в частині позовних вимог АБ "Порто-Франко" в особі його правонаступника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту, яка на 27 лютого 2017 року становила 1 352 994,88 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 854,00 грн.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року про закриття провадження у справі в частині вимог про скасування арешту та заборони відчуження. Просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що спір у частині цих вимог підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року залишено без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року (про закриття провадження у справі в частині вимог про скасування арешту та заборони відчуження) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) з огляду на те, що касаційна скарга містить доводи про порушення апеляційним судом правил предметної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року справу прийнято до розгляду.
Таким чином, предметом касаційного перегляду є ухвала Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року про закриття провадження у справі в частині вимог про скасування арешту та заборони відчуження.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 389, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Під час розгляду справи суди встановили, що 3 липня 2013 року між АБ "Порто-Франко" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 489/1-13.
На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим кредитним договором 30 липня 2013 року між АБ "Порто-Франко" та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, за яким передано в іпотеку земельну ділянку площею 0,2 га (кадастровий номер 5122786400:02:002:2481) з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок АДРЕСА_3 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 4 лютого 2015 року в кримінальній справі № 761/2817/15-к накладено арешт та заборону відчуження на зазначені земельну ділянку та житловий будинок. Особа, в інтересах якої встановлено обтяження, - Головне слідче управління Служби безпеки України.
Посилаючись на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору від 3 липня 2013 року№ 489/1-13, АБ "Порто-Франко" у квітні 2015 року звернувся до суду із цим позовом, після уточнення якого просило, зокрема, скасувати арешт та заборону відчуження, накладені ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 4 лютого 2015 року у справі № 761/2817/15-к на зазначені земельну ділянку та житловий будинок.
27 лютого 2017 року між АБ "Порто-Франко" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ "Порто-Франко" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп") укладено договір № 22 про відступлення товариству прав вимоги за кредитним договором від 3 липня 2013 року № 489/1-13 щодо боргових зобов`язань ОСОБА_2 станом на 25 лютого 2017 року в сумі 1 352 994,88 грн.
27 лютого 2017 року між ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення останньому як новому кредиторові прав вимоги за кредитним договором від 3 липня 2013 року № 489/1-13 щодо боргових зобов`язань ОСОБА_2 станом на 27 лютого 2017 року в сумі 1 352 994,88 грн.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 2 березня 2017 року замінено позивача - АБ "Порто-Франко" його правонаступником ОСОБА_1, який позов підтримав.
Щодо питання юрисдикції спору за позовом, пред`явленим у порядку цивільного судочинства, предметом якого є вимога про скасування арешту та заборони відчуження, накладених у кримінальній справі, Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювала свою позицію, зокрема у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17 (провадження № 14?119цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц (провадження № 14-366цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16?ц (провадження № 14-418цс18) та від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18 (провадження № 14-559цс18).
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.