Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 707/1549/16-к
Провадження № 51-1953 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Ємця О.П., Остапука В.І.
при секретарі Матушевській Л.О.,
за участю прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016250270000386 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Черкаси, проживаючого по АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 16 січня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 січня 2019 року вищевказаний вирок залишений без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, 12 березня 2016 року, всупереч передбаченому законом порядку, без передбаченого дозволу, незаконно носив, тобто, вчиняв дії по транспортуванню у власному автомобілі "ВАЗ 2121", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 11 одиниць боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, та зберігав їх у вказаному автомобілі.
Цього ж дня, по АДРЕСА_2, в період часу з 12 год. 45 хв. по 12 год. 55 хв., в ході проведення санкціонованого обшуку, в салоні вказаного автомобіля, працівниками поліції виявлено та вилучено пакунок, з 11-ма предметами, які згідно висновку експерта являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - мисливськими патронами калібру "30-06 Springfild", які споряджені експансивними кулями та придатні для стрільби.
Також, ОСОБА_1, в період часу з 29 травня 2015 року, після переоформлення мисливської нарізної зброї "ZKM 452 LUX", калібру 5,6 мм, № НОМЕР_2, на іншого власника, без передбаченого законом дозволу продовжив зберігати 13 одиниць боєприпасів калібру 5,6 мм до нарізної вогнепальної зброї за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 .
12 березня 2016 року, в період часу з 14 по 15 годину, у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за вказаною вище адресою, виявлено та вилучено 2 предмети, схожі на патрони, коробку з 11 предметами, схожими на патрони та 1 предмет, схожий на патрон, які згідно висновку експерта являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, 13 з яких придатні для стрільби.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати постановлені судові рішення у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та закрити кримінальне провадження. Вважає, що в основу вироку покладені недопустимі докази, а в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України. Стверджує, що у його діях відсутня суб`єктивна сторона вказаного злочину, яка може бути виражена у формі прямого умислу, а покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростовують наявність прямого умислу на зберігання боєприпасів. Зазначає, що висновки судово-балістичної експертизи № 1/438 та № 1/436 є недопустимим доказами, оскільки отримані до внесення відомостей до ЄРДР та проведені в рамках досудового розслідування іншого кримінального провадження. Вважає, що судами порушено приписи ст. ст. 22, 84, 86, 214 КПК України, під час досудового розслідування було порушено вимоги ст. 218 КПК України, та жодних процесуальних документів стороні захисту не було надано, чим порушено вимоги ст. 290 КПК України. Стверджує, що кримінальне провадження щодо нього слід закрити, так як не встановлені достатні докази для винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.