У Х В А Л А
13 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 520/686/19
Провадження № 11-755апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - Прокуратура) до державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області Рєзанової Ірини Юріївни (далі - державний реєстратор), треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актуаль", Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, про скасування рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2019 року Прокуратура звернулася до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, в якій просила скасувати рішення державного реєстратора від 26 травня 2017 року № 35383230 про державну реєстрацію прав та обтяжень під реєстраційним номером 1258660063101 права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення - гараж АДРЕСА_2 .
Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2019 року, закрив провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Прокуратура подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявленого клопотання у касаційній скарзі Прокуратури про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.
За змістом касаційної скарги Прокуратури предметом касаційного перегляду у цій справі підлягає залишена без змін апеляційним судом ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі.
Тобто Велика Палата Верховного Суду в межах поданої касаційної скарги лише перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, при цьому фактичні обставини справи не підлягають з`ясуванню та оцінюванню.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.