У Х В А Л А
13 вересня 2019 року
м. Київ
Справа 826/5968/17
Провадження № 11-726апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Топілко Оксана Олександрівна, державний реєстратор речових прав на нерухоме майно КП "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Кузьмінська Ірина Миколаївна, державний реєстратор речових прав на нерухоме майно КП "Центр розвитку та інвестицій Васильківського районну" Кантерук Олександр Адамович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області (далі - приватний нотаріус) Мельник Марина Володимирівна, Заставенко Анна Вікторівна - реєстратор КП Кагарлицької районної ради реєстраційного агентства Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") про скасування наказів,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
- визнати протиправними та скасувати накази Міністерства юстиції України від 4 квітня 2017 року № 1107/5 та від 14 квітня 2017 року № 1260/5;
- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про речові права ОСОБА_1, внесені приватним нотаріусом Мельник М. В., на нерухоме майно.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 березня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2018 року скасував та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними та скасував накази Міністерства юстиції України від 4 квітня 2017 року № 1107/5 та від 14 квітня 2017 року № 1260/5 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У іншій частині позову відмовив.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України та ПАТ "ОТП Банк" подали касаційні скарги.
Міністерство юстиції України у своїй касаційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У касаційній скарзі ПАТ "ОТП Банк" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та закрити провадження у справі. Зазначає, що спір не є публічно-правовим, а випливає з невиконанням договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки, а отже існує спір про право, що виключає порядок його розгляду в адміністративному судочинстві.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 9 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки ПАТ "ОТП Банк" оскаржує судові рішення з мотивів порушення судами правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявленого клопотання у касаційній скарзі ПАТ "ОТП Банк" про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.