Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 280/1637/16-ц
провадження № 61-25000св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Житомирської області вскладі суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Шевчук А. М., від 18 вересня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (далі - Цивільний процесуальний кодекс України), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позов обґрунтовано тим, що 19 грудня 2011 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики, відповідно до якого позивачка передала відповідачу грошові кошти у сумі 140 000 грн з умовою повернення їх до кінця грудня 2012 року. На підтвердження отримання коштів відповідач написав розписку, однак в обумовлений термін борг не повернув. Позивачка направила відповідачу письмову пропозицію про добровільну сплату боргу, однак останній ухиляється від виконання взятих зобов`язань.
Посилаючись на зазначене, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики від 19 грудня 2011 року в розмірі 140 000 грн і 3 % річних в розмірі 21 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області в складі судді Щербраченко І. В. від 19 квітня 2017 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. Позивачкою та її представником суду не надано оригіналу розписки ОСОБА_2, у зв`язку із чим підстави для стягнення спірного боргу з відповідача позивачкою не доведені.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Заочне рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2017 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в розмірі 140 000 грн, три відсотки річних в розмірі 21 000 грн, а всього 161 000 грн, а також судовий збір в розмірі 3 164, 15 грн і витрати, пов`язані з публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача, в розмірі 780 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону, а доводи апеляційної скарги підтверджені належними та допустимими доказами і спростовують висновки районного суду. Із змісту розписки від 19 грудня 2011 року, яка знаходилася у ОСОБА_1, вбачається, що остання позичила ОСОБА_2 140 000 грн до кінця грудня 2012 року, а останній не виконав свій обов`язок із повернення коштів, що дає підстави для задоволення позовних вимог у даній справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, дійшов помилкових висновків про задоволення позову, необ`єктивна і упереджено вирішив спір. Апеляційним судом винесене необґрунтоване рішення, зокрема не зазначено порушень закону, які допущені районним судом. Відповідач не отримував у позивачки коштів в борг. Відповідач придбав у позивачки майновий пай КСП "Сліпчиці", на якому були розміщені об`єкти нерухомості, які ОСОБА_2 також погодився купити. Спірні кошти були розрахунком за спірні об`єкти нерухомості, які виплачені відповідачем позивачці в повному обсязі. Після проведення розрахунку ОСОБА_1 не повернула відповідачу розписку, пояснивши, що загубила її. Протягом 2012-2016 років позивачка не мала матеріальних претензій до позивача, що, зокрема, свідчить про пропуск позивачкою строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом. Однак, у зв`язку із тим, що скаржника не було належним чином повідомлено про розгляд справи судами попередніх інстанцій, останній не зміг подати судам заяву про застосування у даному спорі законодавства, що регулює наслідки пропуску строку позовної давності.
Доводи інших учасників справи
У травні 2018 року позивачка подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що обставини справи судом попередньої інстанції встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи. У відзиві на касаційну скаргу заявник просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
15 травня 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматичну систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" призначено повторний автоматизований розподіл, серед інших, даної справи.
12 червня 2019 року дана цивільна справа надійшла на розгляд судді Штелик С. П.
Обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 19 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого позикодавиця передала позичальнику 140 000 грн, а ОСОБА_2 зобов`язався повернути отримані кошти до кінця грудня 2012 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оригінал розписки про отримання указаної позики знаходиться у позикодавиці ОСОБА_1, що свідчить про невиконання ОСОБА_2 його обов`язку із повернення коштів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права