1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


16 вересня 2019 року

м. Київ


справа № 760/26492/14-ц

провадження № 61-30009 св 18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6, яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка діє також в інтересах ОСОБА_9,

треті особи: Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділення у справах громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Солом`янського району м. Києва


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Служби у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації на рішення Солом`янського районного суду

м. Києва від 22 серпня 2017 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Українець Л. Д., Оніщука М. І., Чобіток А. О.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог


У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6, яка діє також в інтересах малолітньої

ОСОБА_7 , ОСОБА_8, яка діє також в інтересах ОСОБА_9, треті особи: Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділення у справах громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Солом`янського району м. Києва, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.


На обгрунтування позовних вимог зазначив, що, на підставі укладеного між ними та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 14 жовтня 2014 року, він набув у власність квартиру

АДРЕСА_1 .


Після укладення зазначеного договору йому стало відомо, що у квартирі зареєстровано сім осіб, у тому числі троє малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1, опікуном якої є ОСОБА_3, ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_3, законним представником якої є ОСОБА_6, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, законним представником якої є ОСОБА_8 .


Посилаючись на те, що відповідачі у квартирі не проживають, витрати на утримання житла та оплати комунальних послуг не здійснюють, житлом не цікавляться, натомість, він як власник квартири, позбавлений права вільно розпоряджатися належним йому майном, позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зобов`язати Відділення у справах громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Солом`янського району в м. Києві зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.


Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітню ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, неповнолітню ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .


Вирішено питання про розподіл судових витрат.


Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право члена сім`ї власника на користування житлом має речово-правовий характер, з огляду на, що виникає та може існувати лише за наявності права власності на будинок (квартиру) у особи, членом якої вона є, а тому з припиненням права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру, припинилося і право відповідачів на користування нею. Оскільки рішення суду про позбавлення права користування жилим приміщенням є самостійною підставою для зняття особи з реєстраційного обліку, вимоги про зобов`язання третьої особи зняти їх з такого обліку є передчасними.


Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції


Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Служби у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації відхилено, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2017 року залишено без змін.


Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.


Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи


У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга Служби у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, у якій заявник просив рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 22 серпня

2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що при вирішенні вимог про визнання відповідачів такими, що втратили право користуватися жилим приміщенням суди попередніх інстанцій не врахували, що відчуження квартири АДРЕСА_1, право користування якою мали малолітні діти, у порушенням вимог чинного законодавства, відбулося без отримання згоди органу опіки та піклування, що свідчить про порушення житлових прав дітей, особливо з огляду на те, що право на користування вказаним житлом на дату укладення вказаного правочину належало дитині позбавленій батьківського піклування - ОСОБА_4, за якою жиле приміщення мало зберігатися протягом усього часу перебування у опікуна.


У запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив касаційну скаргу Служби у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації відхилити, посилаючись на те, що правомірність набуття ним у власність квартири

АДРЕСА_1 було встановлено у рішенні Солом`янського районного суду м. Києва від 21 січня 2016 року за наслідками розгляду справи № 2-1556/16 за позовом ОСОБА_8, яка діяла також в інтересах малолітньої ОСОБА_9, ОСОБА_6 , яка діяла також в інтересах малолітньої ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_5, яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Деделюк С. Ю., Служба у справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину; та за позовом Служби в справах дітей Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, яка діяла в інтересах малолітньої ОСОБА_4, до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Зазначив, що за змістом частини другої статті 177 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлено заборону на вчинення правочинів щодо майнових прав дітей без дозволу органу опіки та піклування саме її батьками або особами, які їх замінюють, у той час як продавець квартири - ОСОБА_2 не є ні матір`ю, ні опікуном малолітніх дітей.


Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня

2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.


Рух справи у суді касаційної інстанції


25 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.


Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.


Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Судові рішення у частині вирішення позовних вимог про зняття відповідачів з реєстраційного обліку не оскаржуються, а тому у цій частині у касаційному порядку не переглядаються.


Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій


Судами попередніх інстанцій установлено, що 14 жовтня 2014 року між

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .


Згідно довідки Житлово-експлуатаційної дільниці №905 від 26 грудня 2016 року у спірній квартирі зареєстровані, крім позивача, сім осіб: ОСОБА_2, малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, малолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, малолітня

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_13 .


Рішенням Солом`янського районного суду від 21 січня 2016 року у справі


................
Перейти до повного тексту