Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 761/39050/16-ц
провадження № 61-33549св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
третя особа: публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року у складі судді Осаулова А. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Білич І. М., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") 330 186,00 грн, у тому числі: 31 887,50 грн - повернення плати за надання кредиту, 278 560,00 грн - пені, 1 842,90 грн - 3 % річних, 17 894,88 грн - інфляційні втрати.
Позовна заява мотивована тим, що 08 червня 2007 року він уклав із закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"), правонаступником якого є відповідач, договір про іпотечний кредит № 02-308/07 (далі - кредитним договір), за умовами якого отримав кредит у сумі 250 000,00 дол. США. Пунктом 3.4 кредитного договору передбачено, що банк встановлює одноразову плату з надання кредиту в розмірі 0,5 % від початкової суми кредиту, плата з надання кредиту сплачується позичальником одноразово протягом 5 днів з дня видачі кредиту, але не пізніше останнього робочого дня звітного місяця на рахунок № НОМЕР_1 /980. Зазначений пункт кредитного договору рішенням Апеляційного суду м. Києва від 31 травня 2016 року визнано недійсним. На виконання пункту 3.4 кредитного договору він сплатив 1 250,00 дол. США, що еквівалентно 31 887,50 грн, вважав цю суму такою, що підлягає поверненню. Кредит надавався на споживчі цілі, тому просив стягнути пеню, нараховану згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та три проценти річних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь ОСОБА_1 одноразову грошову плату за надання кредиту за кредитним договором у сумі 31 887,50 грн; у решті позову відмовлено; стягнуто з ПАТ "Промінвестбанк" на користь держави 551,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач набув кошти у розмірі 1 250,00 дол. США без достатньої правової підстави відповідно до пункту кредитного договору, який у подальшому судовим рішенням визнано недійсним. Суд дійшов висновку, що ПАТ "Промінвестбанк" є належним відповідачем у справі, відступлення ним 17 грудня 2012 року на користь публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") права вимоги за кредитним договором не визначає відповідальність нового кредитора за набуття без достатньої правової підстави ПАТ "Промінвестбанк" коштів до укладення договору про відступлення права вимоги. Відмовляючи у стягненні трьох процентів річних суд виходив з того, що до винесення рішення у справі у відповідача не існувало грошового зобов`язання. Повернення коштів за недійсним пунктом кредитного договору не є послугою, тому підстави для застосування до спірних правовідносин частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" відсутні.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ПАТ "Промінвестбанк" є належним відповідачем у справі, оскільки ОСОБА_1 сплачував спірні кошти на підставі пункту 3.4 кредитного договору. Відповідач не надав доказів того, що ОСОБА_1 не сплачував одноразову плату з надання кредиту в розмірі 0,5 % від початкової суми кредиту, що така заборгованість була включена до кредитної заборгованості, право вимоги за якою отримало ПАТ "Альфа-Банк".
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Промінвестбанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року, відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2017 року поновлено строк касаційного оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Шевченківського районного суду м. Києва, зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до закінчення касаційного провадження.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.
У червні 2018 року справу передано до Верхового Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що з дня укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором ОСОБА_1 може пред`явити вимоги виключно до ПАТ "Альфа-Банк", який набув всі права та обов`язки в зобов`язані, що виникає з кредитного договору, та є належним відповідачем у справі. Суди не перевірили розрахунок, який надавався позивачем на підтвердження своїх вимог та не переконалися у сплаті ОСОБА_1 спірної суми; не здійснили заміну відповідача чи залучення до участі в справі як співвідповідача ПАТ "Альфа-Банк".
Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу
У запереченнях, поданих у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Альфа-Банк" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2017 року - без змін, мотивуючи це тим, що ПАТ "Промінвестбанк" будь-яких вимог чи зобов`язань за комісійною винагородою на користь третьої особи не відступило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 08 червня 2007 року ЗАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"), правонаступником якого є ПАТ "Промінвестбанк", та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 250 000,00 дол. США з кінцевим строком повернення коштів 18 травня 2022 року.
На виконання пункту 3.4 кредитного договору ОСОБА_1 сплатив ПАТ "Промінвестбанк" 1 250,00 дол. США одноразової плати за надання кредиту (0,5 % від початкової суми кредиту).
17 грудня 2012 року ПАТ "Промінвестбанк" та ПАТ "Альфа-Банк" уклали договір про відступлення прав вимоги, зокрема за кредитним договором.
У справі № 756/5522/15-ц рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Промінвестбанк" та ПАТ "Альфа-Банк" визнано недійсним пункт 3.4 кредитного договору.