Постанова
Іменем України
13 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 751/1939/17
провадження № 61-34812св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Петрова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Сімоненко В. М., Мартєва С. Ю.
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" на рішення Новозаводського суду міста Чернігова від 26 липня 2017 року у складі судді Овсієнко Ю. К. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Вінгаль В. М., Лакізи Г. П.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Облтеплокомуненерго", в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 51) просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування йому витрат на оплату теплової енергії за опалення місць загального користування по квартирі АДРЕСА_1 за період з лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 7 592,93 грн; зобов`язати відповідача скасувати безпідставно нараховану йому заборгованість по оплаті теплової енергії за опалення місць загального користування згідно будинкового лічильника по квартирі АДРЕСА_1 за період з листопада 2016 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 6 040,76 грн шляхом проведення відповідного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 ; зарахувати надмірно сплачені ним кошти за опалення місць загального користування в сумі 1 552,17 грн за період з лютого 2014 року по жовтень 2016 року в рахунок майбутніх платежів шляхом проведення відповідного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно він є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 і згідно договору про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання від 16лютого 2006 року (код споживача 40539) і є споживачем послуг, які надає ПАТ "Облтеплокомуненерго", а саме послуги з централізованого опалення та водонагрівання. Об`єктом надання послуг є вищевказана квартира опалювальною площею 72,0 кв. метри (п.2 договору). Пояснює, що вказаний будинок обладнано будинковим засобом обліку теплової енергії, а квартира № 75 обладнана окремим засобами обліку теплової енергії теплообчислювач № НОМЕР_2, термоперетворювач № НОМЕР_3 . Відповідно до змісту з п.п. 1, 7, 9 п. 22 договору виконавець зобов`язаний забезпечувати вчасне, відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами договору: поводити перерахунок розміру плати за послуги в разі їх не надання або надання не в повному обсязі; звільняти від плати за послуги у разі їх не надання. Пунктом 23 договору визначено, що точками розподілу в яких здійснюється передача передбачених цим договором послуг від Виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку є: з централізованого опалення - стояки в межах квартири; з водонагрівання - перша запірна арматура на вводі в квартиру. Зазначає, що зі змісту квитанцій за надані послуги за період з лютого 2014 року по лютий 2017 року включно вбачається, що відповідач крім показників квартирного лічильника теплової енергії додатково нараховує оплату за опалення місць загального користування по загальнобудинковому лічильнику. Стверджує, що донарахування додаткової оплати за опалення по загальнобудинковому лічильнику суперечить умовам укладеного між ним та відповідачем договору та законодавству, що регулює порядок обліку та оплати послуг з централізованого опалення, а саме Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 липня 2017 року позов задоволено. Визна но неправомірними дії ПАТ "Облтеплокомуненерго" щодо нарахування ОСОБА_1 витрат на оплату теплової енергії за опалення місць загального користування по квартирі АДРЕСА_1 за період з лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 7 592,93 грн.
Зобов`язано ПАТ"Облтеплокомуненерго" скасувати безпідставно нараховану ОСОБА_1 заборгованість по оплаті теплової енергії за опалення місць загального користування згідно будинкового лічильника по квартирі АДРЕСА_1 за період з листопада 2016 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 6 040,76 грн. шляхом проведення відповідного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Зарахувати надмірно сплачені ОСОБА_1 кошти за опалення місць загального користування в сумі 1 552,17 грн. за період з лютого 2014 року по жовтень 2016 року в рахунок майбутніх платежів шляхом проведення відповідного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Стягнуто з ПАТ "Облтеплокомуненерго" на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.
Стягнуто з ПАТ "Облтеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги, у розмірі 2 000 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ПАТ "Облтеплокомуненерго" є законними та обґрунтованими, дії відповідача щодо нарахування позивачу витрат та оплати теплової енергії на опалення місць загального користування з лютого 2014 року по квітень 2017 року (включно) є неправомірними, тому його порушене право підлягає захисту заявленим способом шляхом зобов`язання ПАТ "Облтеплокомуненерго" здійснити ОСОБА_1 перерахунок витрат теплової енергії на опалення місць загального користування з лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року та провести коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1, з урахуванням вже сплачених позивачем сум.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ПАТ"Облтеплокомуненерго" на користь ОСОБА_1 1 500 грн в рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з тих обставин, що відповідно до п.1.4. Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 31 жовтня 2006 року №359, кількість теплової енергії на опалення місць загального користування окремо не визначається, а входить до загальної кількості теплової енергії, виставленої до плати за опалення у таких випадках: якщо в багатоквартирному будинку незалежно від наявності або відсутності загальнобудинкового обліку теплової енергії відсутні суб`єкти господарювання, помешкання з індивідуальним опаленням, усі житлові квартири не обладнані приладами обліку витрат теплової енергії на опалення.
У даному випадку, як з`ясовано судом першої інстанції в ході судового розгляду даної справи, певна кількість квартир у будинку АДРЕСА_1 , в тому числі і квартира позивача, обладнані приладом обліку витрат теплової енергії на опалення, і за даних обставин, пункт 1.4. Методики застосованим бути не може. Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що розрахунок витрат теплової енергії на опалення місць загального користуваннябудинку позивача повинен проводитись відповідно до розділу 2 Методики, який регламентує порядок розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування. Зокрема, судом першої інстанції зазначено у оскаржуваному рішенні, що вказаний розрахунок повинен проводитись із застосуванням п.2.1.та п.2.1.4. Методики, а оскільки відповідач визначив одну із вихідних даних не у відповідності із зазначеними пунктами, то за даних обставин подальше застосування Методики є неправомірним. За даних обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу витрат та оплати теплової енергії на опалення місць загального користування з лютого 2014 року по квітень 2017 року (включно) є неправомірними, і за даних обставин порушене право позивача підлягає захисту заявленим у позовній заяві способом, а саме, шляхом зобов`язання ПАТ "Облтеплокомуненерго" здійснити ОСОБА_1 перерахунок витрат теплової енергії на опалення місць загального користування з лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року та провести коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1, з урахуванням вже сплачених позивачем сум.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ПАТ "Облтеплокомуненерго" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в якій просить рішення судів скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
27 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у цій справі.
29 листопада 2017 року до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
05 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року вказану справу призначено судді - доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами не в повній мірі з`ясовані дійсні обставини справи, надано не вірну трактовку подій, що мали місце, суди не звернули уваги і не надали правової оцінки доказам відповідача, а отже вказані судові рішення підлягають скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права.
В оскаржуваних судових рішеннях суди дійшли висновку, що Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 не регламентують порядок розрахунку оплати за опалення місць загального користування (МЗК) у багатоквартирних житлових будинках, обладнаних загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії, певна кількість споживачів в яких обладнано квартири приладами обліку теплової енергії, та зобов`язав відповідача скасувати, на думку суду, безпідставно нараховану заборгованість по оплаті за опалення місць загального користування згідно будинкового лічильника, чим взагалі звільнив позивача від витрат теплової енергії на опалення місці загального користування у багатоквартирному житловому будинку в межах строку, що перевищує позовну давність, що порушує норми процесуального права.
Крім цього, суд не проаналізував наявні у справі докази. Зокрема, у преамбулі Методики вказано, що вона затверджена на виконання п. 28 Правил та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630, а не виключно на виконання п. 28 Правил, (тобто для споживачів, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку автономні системи опалення), як стверджує позивач, на що незважаючи на неодноразові посилання відповідача, апеляційний суд не звернув уваги. Відповідно до договору про надання послуг централізованого опалення та водонагрівання, плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил, якими і передбачений загальний принцип розподілу оплати за теплову енергію - пропорційно площі квартири споживача, а також умови оплати за місця загального користування.