Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 759/6844/17
провадження № 61-10477св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: - Київська міська рада, Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації),
третя особа - Святошинська районна державна адміністрація.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М.. Рейнарт І. М. та Семенюк Т. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація про скасування наказу та визнання недійсним свідоцтва про право власності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати наказ Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації № 258-В від 14 березня 2003 року "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна" та визнати свідоцтво про право власності на нежиле приміщення від 17 березня 2003 року серії НП № 010006635 недійсним.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .
14 березня 2003 року Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації видало наказ № 258-В "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна". На підставі вказаного наказу було оформлено та видано свідоцтво про право власності серії НП № 010006635 від 17 березня 2003 року на нежиле приміщення № 51 (літ. "А") загальною площею 139,8 кв м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вказаного свідоцтва власником вестибюлю №1 (площа 14,7 кв м.) і підсобного приміщення №2 (площа 15,1 кв м.) стало ТОВ "Галатея".
У зв`язку з незаконною приватизацією вестибюля №1 та підсобного приміщення №2 позивач не має доступу до своєї квартири з під`їзду, що виходить на проспект Перемоги, і користується лише під`їздом, що виходить у двір.
Оскільки наказ № 258-В "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна" та свідоцтво про право власності від 17 березня 2003 року на нежиле приміщення, не відповідають вимогам Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", порушують права позивача, як співвласника допоміжних приміщень будинку, він просив їх визнати недійсними та скасувати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з його недоведеності. Місцевий суд зазначав, що на час видачі спірного наказу та оформлення свідоцтва про право власності, жодної інформації щодо належності спірних приміщень до допоміжних документи не містили.
Крім того судом не було встановлено невідповідність вимогам закону наказу № 258-В від 14 березня 2003 року та свідоцтва від 17 березня 2003 року, а позивачем не надано доказів, що його права, як співвласника будинку АДРЕСА_2 щодо приміщень вестибюлю № 1 площею 14,7 кв м. і підсобного приміщення № 2, площею 15,1 кв м порушені.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що на час видачі спірного наказу та оформлення свідоцтва про право власності до складу спірних приміщень входили допоміжні приміщення будинку. Апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про те, що позивачем не було доведено порушення його права на користування спірними приміщеннями, як об`єктами права спільної власності співвласників будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, досліджено не всі докази, не надано їм оцінки та відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказу у справі.
Заявник також зазначав, що місцевий суд не визначився із поняттям "допоміжних приміщень" та не з`ясував обставин їх виникнення та використання, при цьому не застосував нормативно-правові акти, що дають точне визначення та належність допоміжних приміщень та не залучив до участі у розгляді справи третю особу - ТОВ "Галатея".
В частині доводів касаційної скарги щодо постанови суду апеляційної інстанції заявник вказує, на те, що судом апеляційної інстанції невірно визначився із нормативною базою, яка підлягала застосування до спірних правовідносин
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник відповідачів - Київської міської ради та Департаменту комунальної власності міста Києва просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Святошинського районного суду міста Києва.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 03 березня 1997 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири під номером АДРЕСА_2 .
На підставі договору купівлі-продажу частини квартири від 19 липня 2007 року, ОСОБА_1 належить інша 1/2 частина квартири під номером АДРЕСА_2 .
Відповідно до рішень Київської міської ради від 6 вересня 2001 року №3/143 "Про районні у м. Києві ради", від 8 листопада 2001 року №71/1505 "Про хід адміністративно-територіальної реформи у м. Києві" та з метою забезпечення формування комунальної власності районі м. Києва Київською міською радою на ІХ сесії ХХІІ скликання 27 грудня 2001 року прийняте рішення №208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва", що діяло на час спірних правовідносин, розмежовувало комунальне майно м. Києва між новоутвореними районами міста; затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, згідно з п. 592 додатку 9 якого житловий будинок АДРЕСА_2 відноситься до комунальної власності.
На виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2001 року №1820 "Про затвердження Положення про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна", 14 березня 2003 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано наказ № 258-В "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна". Наказано оформити право власності на об`єкт нерухомого майна, зазначений у додатку (справа №6295). Замовник: Святошинська районна у місті Києві рада, форма власності: комунальна. Видати свідоцтво про право власності згідно з пунктом 1 цього наказу.
17 березня 2003 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано свідоцтво про право власності на нежиле приміщення площею 139,80 кв м., яке розташоване в АДРЕСА_2, що належить територіальній громаді Святошинського району м. Києва на праві комунальної власності.
31 грудня 2003 року було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Фонд приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Галатея" купило нежиле приміщення №51 (літ. А), загальною площею 139,8 кв м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, 20 червня 2004 року право власності на нежиле приміщення №51 (літ. А) загальною площею 139,8 кв м., по АДРЕСА_2 зареєстровано за ТОВ "Галатея".
Судами встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи №759/6242/13-ц інвентаризаційної документації за 2001 рік, до приміщень громадського призначення, вбудованих в другій секції житлового будинку АДРЕСА_2, станом на 21 вересня 2001 року було віднесено наступні приміщення: підвал. група приміщень №51: коридор -6,8 кв м., основне - 15,0 кв м, тамбур -3,1 кв м, основне -8,0 кв м. основне - 55,0 кв м., основне - 16,2 кв м, основне -10,3 кв м., сходи -1,9 кв м., вмивальня -1,5 кв м., підсобне - 5,8 кв м., вбиральня -1,6 кв м. всього по групі приміщень № 51 125,3 кв м. Перший поверх: сходова клітина - ІХ 11,2 кв м., підсобне (ІХа) 3,3 кв м. Всього по приміщенням І поверху 14,5. Всього по приміщенням громадського призначення 139,8 кв м.
В листі КП "Ремонтно-експлуатаційна організація -10 від 29 листопада 2013 року №1043 зазначено, що вхід до нежитлового приміщення АДРЕСА_3 було відокремлено перегородкою від сходової клітини до 1964 року, а саме: вхід до квартир у дворі та окремий вхід до закладу громадського харчування з боку пр. Перемоги. До 2003 року в приміщенні №51 було проведено роботи, що не належали до самочинного будівництва (демонтування та влаштування перегородок). Після 2003 року перепланування приміщення не проводилося (справа №759/6242/13-ц).
Відповідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №10422/15-43 від 13 жовтня 2015 року, оскільки на дослідження не було надано матеріалів проектної документації на будівництво (реконструкцію) житлового будинку АДРЕСА_2 із зазначенням об`ємно-планувального рішення та категорії (функціонального призначення) приміщень першого поверху та підвалу під`їзду №4 (секція №2) будинку, визначити чи відповідає фактичне планування нежитлових приміщень під`їзду №4 (секція №2) та зокрема групи нежитлових приміщень АДРЕСА_3 затвердженій проектній документації на будівництво та реконструкцію будинку і чи здійснювалось при переплануванні порушення правил будівництва; чи входили приміщення вестибюлю (14,7 кв м), сходів (4,2 кв м.), підсобного приміщення (15,1 кв м) або будь-які інші приміщення, які належать ТОВ "Галатея" згідно з договором купівлі-продажу від 31 грудня 2003 року, до складу загальної площі сходової клітини під`їзду №4 (секція №2) житлового будинку АДРЕСА_2, не вбачається можливим (справа №759/6242/13-ц).
При розгляді даної справи матеріалів проектної документації на будівництво (реконструкцію) житлового будинку АДРЕСА_2 також надано не було.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.