1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду







Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 372/1688/17-ц

провадження № 61-27171св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М.Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,

відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3,

третя особа - державне підприємство "Київське лісове господарство",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у складі судді Кравченка М. В. та постанову апеляційного суду Київської області від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Суханової Є. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року прокурор Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду із позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - державне підприємство "Київське лісове господарство", про визнання недійсними розпоряджень, державний актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 22 серпня 2007 року № 1043 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1, 5782 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області та передано їм у власність вищевказані земельні ділянки. У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали державні акти на земельні ділянки площами по 0,7891 га кожна.

У 2008 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відчужили за відплатними правочинами частини своїх земельних ділянок площами 0,4008 га та 0,3883 га відповідно, на користь ОСОБА_3, яка отримала державний акт на ці ділянки.

Посилаючись на те, що вищевказані розпорядження прийняті Обухівською районною державною адміністрацією поза межами її повноважень, державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видані з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, прокурор просив суд: визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 22 серпня 2007 року № 1043 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради", визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 040424 та № 040423, видані ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та державні акти серії ЯЖ № 921250 і № 470451, видані ОСОБА_3, та витребувати з володіння відповідачів на користь держави в особі Кабінету Міністрів України вказані земельні ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що позов прокурором пред`явлено поза межами позовної давності, оскільки на підставі частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб`єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Київської області від 22 березня 2018 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року залишено без змін.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що уперше факт відчуження земельних ділянок органами державної влади мав місце у 2007 році, тому саме від цієї дати почався перебіг строку позовної давності. У 2008 році земельні ділянки відчужувалися й видавалися нові державні акти, а до суду з цим позовом заступник прокурора звернувся у 2017 році, тобто із пропуском установленого законом трирічного строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2018 року перший заступник прокурора Київської області подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 22 березня 2018 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що порушення вимог закону та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2016 році за результатами опрацювання інформації різних державних органів.

Крім того, строк позовної давності до вимог про витребування законним власником майна з незаконного володіння не застосовується.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Обухівського районного суду Київської області.

31 липня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 22 серпня 2007 року № 1043 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею 1,5782 га в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району та передано їм у власність вищевказані земельні ділянки, та у подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали державні акти на земельні ділянки площами по 0,7891 га кожна.

У 2008 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відчужили за відплатними правочинами частини своїх земельних ділянок площами 0,4008 га та 0,3883 га на користь ОСОБА_3, яка отримала державний акт на ці ділянки.

Згідно з інформацією ВО "Укрдержліспроект", ДП "Київське лісове господарство" та Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення, кварталу 4 Козинського лісництва згідно з планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Вказані матеріали лісовпорядкування відповідно до частини 5 Розділу VІІІ Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками є документами, що підтверджують це право на раніше надані землі.

Згідно з інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО "Укрдержліспроект" від 24 жовтня 2016 року та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування ДП "Київський лісгосп" земельні ділянки, які перебувають у власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розташовані у виділах 12, 13, 17 кварталу 4 Козинського лісництва, є земельними ділянками лісового фонду. Згідно з матеріалами лісовпорядкування 2003 року накладаються на землі лісогосподарського призначення (кварталі 4 Козинського лісництва ДП "Київське лісове господарство".

29 травня 2017 року прокуратура Київської області підготувала та направила на адресу Кабінету Міністрів України лист № 05/1-1579 згідно з яким на виконання частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Кабінет Міністрів України про те, що прокуратурою області підготовлено позов в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Державне підприємство "Київське лісове господарство", про визнання недійсними розпорядження, державних актів на право власності та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 22 серпня 2007 року № 1043 є незаконним, надання спірних земельних ділянок у приватну власність для сільськогоподарських потреб відбулась з порушенням порядку зміни цільового призначення земельних ділянок.

При цьому суд дійшов висновку про те, що прокурор звернувся із вказаним позовом із пропуском строку позовної давності, який почав спливати після того, як спірна земельна ділянка вибула із державної власності, тобто із моменту видачі державних актів відповідачам 11 березня 2008 року.


................
Перейти до повного тексту