ПОСТАНОВА
Іменем України
18 вересня 2019 року
Київ
справа №810/4290/13-а
адміністративне провадження №К/9901/6644/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 (суддя Спиридонова В.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 (судді: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), Гром Л.М., Міщук М.С.) у справі №810/4290/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Вишгородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- №0001141702 від 03.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 437 641,79 грн;
- №0002031702 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 15 420,77 грн.;
- №0002021702 від 19.06.2013, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 202 778,10 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємцем порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки всі господарські операції, які відображені в податковому обліку фактично відбулись, що підтверджено первинними документами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, з огляду на те, що доходи та витрати по господарських операціях позивач сформував на основі належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт вчинення господарських операцій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємця в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від №199/17-02/2630200570 від 20.03.2013, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємця з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ РМА "Монамі" за грудень 2009 року, ТОВ "ТД Спецтехноресурс" за грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень 2010 року, ТОВ "Лоу-Консалт" за березень, квітень 2011 року, ТОВ "Агенство Віасат" за період квітень, травень 2011 року, ТОВ "Остін-трейд за грудень 2011 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено оподатковуваний частий дохід на загальну суму 2 798 508,60 грн, п.198.6 ст.198, п.201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем знижено податок на додану вартість в розмірі 360 989,67 грн.
Фахівці контролюючого органу дійшли висновку, що господарські операції між позивачем та контрагентами ТОВ "ТД Спецтехноресурс", ТОВ "Лоу-Консалт", ТОВ "Агенство Віасат", ТОВ "Остін-трейд" не спричинили реального настання правових наслідків, оскільки згідно висновків акту перевірки за результатами проведених заходів легалізованими матеріалами проведених заходів підтверджено причетність групи осіб до контролю та діяльності перелічених підприємств. Крім того, зазначені вище особи використовуючи документи та розрахункові рахунки перелічених підприємств, надали можливість підприємствам - користувачам злочинної групи, ухилитись від сплати податків в особливо великих розмірах, заволодіти бюджетними коштами з шляхом документального оформлення безтоварних операцій та перевезти безготівкові кошти у готівку. Таким чином, було порушено кримінальну справу №69 - 149 відносно невстановленої групи осіб за ознаками злочину передбаченого ст. 28 ч. 2, 205 ч.2 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Підставами для порушення кримінальної справи стали дані, які містяться в матеріалах кримінальної справи №69 - 149, в тому числі: актах невиїзних документальних перевірок вказаних підприємств, актах незнаходження за юридичною адресою, даних автоматизованих систем ДПС України, податковій звітності даних підприємств, проведених оперативно - технічних заходах під час зняття інформації з каналів зв`язку - мобільних телефонів, пояснення директорів та засновників вказаних підприємств та інших матеріалів, що вказують на наявність в діях невстановленої групи осіб складу злочину, передбаченого ст. 28 ч 2, 205 ч. 2 Кримінального кодексу України.
На підставі акту перевірки вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Судами також встановлено, наступне.
06.06.2010 року між Підприємцем (виконавець) та ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет" (замовник) укладено договір №1583/2010, згідно умов якого виконавець надає замовнику транспортні послуги з організації перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами графіком руху транспорту, а замовник приймає та оплачує належно надані послуги.
З метою виконання умов вищезазначеного договору позивачем було укладено ряд договорів про надання послуг, зокрема з ТОВ "Остін-трейд, ТОВ "Агентсво Віасат" та ТОВ "Лоу Консалт".
Господарські відносини між позивачем та вказаними контрагентами здійснювались на підставі договорів, згідно умов яких контрагенти надавали (організовували) замовнику (позивачу) транспортні послуги з перевезення пасажирів замовника у відповідності з узгодженим сторонами графіком руху транспорту, а замовник приймає та оплачує належно надані послуги.
Господарські відносини між позивачем та ТОВ ТД "Спец-Техноресурс" полягали в наданні останнім послуг з ремонту автобусів, продажу запчастин та продажу дизельного палива на загальну суму 1 284 508,00 грн.
В підтвердження фактичного придбання послуг та товарів, зокрема запчастин та паливно-мастильних матеріалів, позивач надав копії первинних документів, зокрема, платіжні доручення, банківські виписки, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, графіки руху ТЗ за відповідними маршрутами.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо обставин з якими останній пов`язує допущені позивачем порушення норм податкового законодавства, зокрема наявності порушеної кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судом норм матеріального права відповідач в касаційній скарзі не наводить.
9. Підприємцем надано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на безпідставність на необґрунтованість доводів контролюючого органу, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.3. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.4. Пункт 177.1 статті 177.
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
10.5. Пункт 177.2 статті 177.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
10.6. Пункт 177.4 статті 177.
До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
10.7. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.8. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.