ПОСТАНОВА
Іменем України
18 вересня 2019 року
Київ
справа №814/200/16
адміністративне провадження №К/9901/24764/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 (суддя Гордієнко Т.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 (судді: Яковлєв О.В. (головуючий), Тойко А.В., Танасогло Т.М.) у справі №814/200/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Баштанської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- від 30.04.2014 № 0000521700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 234 765,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 58 691,00 грн;
- від 30.04.2014 № 0000531700, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 9 499,00 грн та 2 375,00 грн штрафні санкції;
- від 28.10.2015 № 0009391700, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 2 374,50 грн штрафних санкцій,
- від 28.10.2015 № 0009401700, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 1 694,74 грн та 59 538,87 грн штрафні санкції.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємцем порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки всі господарські операції, які відображені в податковому обліку фактично відбулись, що підтверджено первинними документами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016, позов задоволено, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, з огляду на те, що доходи та витрати по господарських операціях позивач сформував на основі належним чином оформлених документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують факт оплати придбаних товарів та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу від провадження господарської діяльності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.04.2014 року № 5/17/ НОМЕР_1, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Підприємця щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог, зокрема:
- п. 187.1 ст. 187,п. 185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 9 498,20 грн за 2013 рік від реалізації сільгосппродукції власного виробництва (ячмінь, пшениця озима) на суму 47 491,00 грн;
п. 138.1 ст. 138, п. 167.1 ст. 167, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, що полягало у не підтвердженні належними документами включення до складу валових витрат вартість придбаних запчастин та придбання мастильних матеріалів, заниження валового доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва (ячмінь, пшениця озима)
Фахівці контролюючого органу дійшли висновку, що позивачем не включено до складу валового доходу фізичної особи-підприємця в декларації про доходи за 2013 рік дохід на суму 47491,00 грн від реалізації ячменю власного виробництва врожаю 2013 в кількості 4,57 т на суму 6 443,00 грн та реалізації пшениці озимої власного виробництва врожаю 2013 в кількості 29,32 т на суму 41 048,00 грн. Розрахунок проведено згідно даних сільської ради.
Також контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем безпідставно віднесено до витрат витрати, які пов`язані з використанням транспортного засобу на суму 1 370 140,00 грн, зокрема витрати на придбання запчастин та паливно-мастильних матеріалів, оскільки надані під час перевірки товарні чеки не містять реквізитів власника, що не дає можливість ідентифікувати платника податку та не надані товарно - транспортні накладні (подорожні листи), фіскально - розрахункові чеки на оплату товару та лімітно-заборні картки.
На підставі акту перевірки вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Судами також встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур та вантажний автомобільний транспорт.
В підтвердження фактичного придбання товарів, зокрема запчастин та паливно-мастильних матеріалів, позивач надав копії первинних документів, зокрема видаткові накладні, ТТН, акти на списання, подорожні листи, фіскальні чеки на придбання палива.
Також судами встановлено, що позивачем у 2013 році посіяно озимі зернові, які на момент перевірки контролюючого органу не були реалізовані та перебували на складі, а саме ячмінь озимий, у кількості 4,6 тон, та пшениця озима, у кількості 29,5 тон.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо обставин з якими останній пов`язує допущені позивачем порушення норм податкового законодавства. Зокрема контролюючий орган зазначає, що під час проведення перевірки не були надані належно оформлені первинні документи, які б підтверджували придбання запчастин та паливно-мастильних матеріалів.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судом норм матеріального права відповідач в касаційній скарзі не наводить.
9. Підприємцем надано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на безпідставність на необґрунтованість доводів контролюючого органу, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.3. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.4. Пункт 177.1 статті 177.
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
10.5. Пункт 177.2 статті 177.
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
10.6. Пункт 177.4 статті 177.
До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
10.7. Пункт 185.1 статті 185.
Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
10.8. Пункт 187.1 статті 187.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.