ПОСТАНОВА
Іменем України
16 вересня 2019 року
Київ
справа №760/4829/17
адміністративне провадження №К/9901/56708/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №760/4829/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу та моральної шкоди
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В., -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (Далі- позивач, ОСОБА_1 ) у березні 2017 року звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив: визнати неправомірним та скасувати пункт 8 Протоколу №8 від 27.01.2017 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, та зобов`язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму на момент виплати у відповідності до ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей". Зобов`язати відповідача провести і виплатити індексацію передбаченої законом суми по одноразовій грошовій допомозі починаючи з 23.12.2016 і до моменту виплати, стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 21.12.1992 військово-лікарською комісією Міністерства оборони України визнаний непридатним до військової служби. 31.08.2014 року отримав інвалідність 2 групи вперше. 23.10.2016 року звернувся в Новоград-Волинський військовий комісаріат з заявою про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" та постанови КМУ від 28.05.2008 року № 499, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Пунктом 8 протоколу № 8 від 27.01.2017 року комісії Міністерства оборони України йому було відмовлено в призначенні та виплаті цієї допомоги, оскільки інвалідність йому була встановлена до набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу, а тому він не має права на отримання цієї допомоги.
Через незаконну відмову виплатити одноразову грошову допомогу позивач переніс стреси та душевні страждання і як наслідок стан здоров`я погіршився, позивач вимушений купувати ліки. Моральну шкоду оцінює в 50000 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач звільнений з військової служби в 1993 році, а інвалідність йому встановлена до 01 січня 2007 року, на позивача розповсюджується дія ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, у відповідності до якої йому мала бути проведена виплата страхових сум за державним обов`язковим особистим страхуванням військовослужбовців на підставі п.п. б п. 6 Постанови КМ України від 19.08.1992 за № 488 "Про Умови державного обов`язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов`язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум".
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2018 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом № 8 від 27 січня 2017 року, про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому 2 групи інвалідності ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок захворювання отриманого в період проходження військової служби.
Зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги та виплатити її в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму на момент виплати у відповідності до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 100 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та відповідно до Порядку № 975, оскільки таке право не пов`язується з часом звільнення його з військової служби, а пов`язується з фактом і часом встановлення йому інвалідності як звільненому зі служби військовослужбовцю, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
18 липня 2018 року Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що на час встановлення позивачу інвалідності під час первинного огляду не існувало правової норми щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Позивачем поданий відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого він проти задоволення скарги заперечує. Просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 12 вересня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г. справу передано головуючому судді.
Ухвалою від 16.09.2019 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Позивач наказом командира військової частини А0150 від 09 квітня 1993 року №86 звільнений в запас за станом здоров`я.
31.08.2004 ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності в зв`язку з захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК № 041578 (а.с. 14).
Пунктом 8 протоколу № 8 від 27.01.2017 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум позивачу було відмовлено в призначенні та виплаті цієї допомоги, оскільки звільнення позивача та інвалідність йому була встановлена до набуття чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу"", яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі вимоги скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.