ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 915/495/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Бондаренко М.Г. (довіреність № 69 від 30.08.2019),
відповідача: Слуцька Н.С. (довіреність б/н від 23.03.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В. - головуючий, Мишкіна М.А., Богатир К.В.)
та рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2018 (суддя Алексєєв А.П.)
у справі № 915/495/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "-АЛАРІТ-"
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "-АЛАРІТ-" (далі - ТОВ "-АЛАРІТ-"), в якому просило (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) застосувати наслідки недійсності нікчемного договору купівлі-продажу 1/6 частин комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики, що розташований за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Ольвійська, буд . 3-А, загальною площею 7917,30 м2, до складу якого входять об`єкти нерухомого майна: адміністративно-побутовий корпус (літера Апд-3), загальною площею 621,90 м2; цех безалкогольних напоїв (літера Аʼ-І), загальною площею 954,40 м2; адміністративно-побутовий корпус (літера Б-3), загальною площею 404,20 м2; кондитерський цех (літера Бʼ-І), загальною площею 1160,50 м2; гараж на два бокси (літера Г-1), загальною площею 92,50 м2; склад-майстерні (літера Д-І), загальною площею 124,00 м2; мазутосховище (літера Ж-1), загальною площею 102,80 м2; котельня (літера З-1), загальною площею 254,70 м2; адміністративно-побутовий корпус (літера И-3), загальною площею 395,70 м2; сококонсервний цех (літера Иʼ-2), загальною площею 1067,60 м2; компресорна (літера К-1), загальною площею 334,30 м2; склад тари (літера Н-1), загальною площею 1730,40 м2; майстерні (літера ГІ -1), загальною площею 72,30 м2; склад соків (літера С-І), загальною площею 534,90 м2; прохідна (літера Т-1), загальною площею 67,10 м2; склад ДП (літера В); насосна (літера Е); пожежний резервуар (літера Ц); цех первинної переробки (літера X); ТИ (літера Л); електрощитова артсвердловини (літера М); кладова (літера О); склад (літера Р); вагова (літера У); ТП (літера Ф); градирня (літера ІІІ); градирня (літера Ч); споруди (1-6, 24-26, 34. І), шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "-АЛАРІТ-" на 1/6 частину комплексу вказаного нерухомого майна харчосмакової фабрики, номер запису про право власності 9802847; дата та час державної реєстрації 26.05.2015 14:06:00; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21588652 від 26.05.2015 14:24:44.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що вказаний правочин є нікчемним в силу п.п. 1, 2, 3, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з чим, на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України, просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.12.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Судами обох інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30.04.2015 №293/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" позивача віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів; із дня прийняття постанови та до кінця строку, визначеного нею, установлено для позивача обмеження, зокрема не здійснювати будь-якого відчуження будівель і споруд, окрім відчуження майна, що перейшло у власність позивача на підставі реалізації прав заставодержателя, за вартістю, не нижче ніж визначена за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб`єктом оціночної діяльності, який включений до Державного реєстру оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності та відповідає критеріям, передбаченим абз. 2-6 п. 7 постанови Правління НБУ від 25.09.2014 №602 "Про заходи щодо забезпечення повернення кредитів, наданих Національним банком України". Заборонено позивачу використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки. Зобов`язано позивача під час здійснення особливого режиму контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами, Українською міжбанківською платіжною системою (УкрКарт) згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ "Розрахунковий центр").
Між ПАТ "УПБ" (продавцем) та ТОВ "-АЛАРІТ-" (покупцем) 26.05.2015 укладено договір купівлі-продажу 1/6 частин комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 1552.
Відповідно до п. 1.1 договору продавець передає належні йому на праві власності 1/6 частину комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Ольвійська, буд. 3-А, загальною площею 7917,30 м2, у власність покупцю, а покупець приймає комплекс нерухомого майна і сплачує за це обговорену договором грошову суму.
Відповідно до п. 2.1 договору продаж 1/6 частин комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики, який є предметом договору, вчиняється за узгодженою між сторонами ціною і складає 732 500 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 122 083, 33 грн.
Згідно з п. 2.2 договору договірна ціна сплачується покупцем у гривнях шляхом безготівкового переказу суми договірної ціни на рахунок продавця № НОМЕР_1, відкритий в ПАТ "УПБ", ідентифікаційний код отримувача за ЄДРПОУ 19019775, МФО 300205, після укладення цього договору, але не пізніше ніж 26.05.2016. Покупець має право залучити для здійснення оплати вартості 1/6 частин комплексу нерухомого майна третіх осіб.
За умовами п. 2.5 договору відповідно до відомостей, викладених у довідці, наданій 26.05.2015 № 01-10/1445 ПАТ "УПБ", балансова вартість вищевказаної 1/6 частини комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики становить 1 555 090, 02 грн.
Відповідно до п. 2.6 договору об`єкти нерухомого майна вважаються переданими від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі цих об`єктів нерухомого майна.
На виконання умов договору між сторонами 26.05.2015 підписано акт приймання передачі до договору, за яким продавець передав належні йому на праві власності 1/6 частину комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Ольвійська, буд. 3-А, загальною площею 7917,30 м2, у власність покупцю, а покупець прийняв вказаний комплекс нерухомого майна.
Право власності на придбану 1/6 частину комплексу нерухомого майна було зареєстровано ПАТ "УПБ" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 9802847; дата та час державної реєстрації - 26.05.2015 14:06:00; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21588652 від 26.05.2015 14:24:44, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова О.Я., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 38095578, дата та час формування 26.05.2015 15:12:01.
Грошові кошти в сумі 732 500 грн. 28.05.2015 були перераховані з рахунку ТОВ "РОЗВИТОК-2012", відкритого у ПАТ "УПБ", на рахунок, відкритий в ПАТ "УПБ", з призначенням платежу: оплата за ТОВ "Аларіт" згідно з договором купівлі-продажу від 26.05.2015, що підтверджується платіжним дорученням № 202 від 28.05.2015, копія якого наявна у матеріалах справи.
Постановою Правління НБУ від 28.05.2015 № 348 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" позивача було віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) було прийнято рішення від 28.05.2015 № 107 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ". Вказаним рішенням ФГВФО розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 29.05.2015 по 28.08.2015 включно.
Постановою Правління НБУ від 28.08.2015 № 562 відкликано банківську ліцензію ПАТ "УПБ" та прийнято рішення про ліквідацію останнього.
На виконання вказаної постанови виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято відповідне рішення від 28.08.2015 № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку". Вказаним рішенням ФГВФО припинено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ" з 28.08.2015 і розпочато процедуру ліквідації останнього.
На виконання ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноваженою особою ФГВФО, згідно з наказом від 29.05.2015 № 26/ТА, створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "УПБ", за результатами роботи якої виявлено, що спірний договір купівлі-продажу від 26.05.2015 був укладений банком з грубим порушенням обмежень, встановлених постановою НБУ від 30.04.2015 № 293/БТ:
- відчуження майна було здійснено за вартістю, визначеною за домовленістю сторін, але не за вартістю, не нижчою ніж та, що визначена за результатами оцінки, проведеної відповідно до вимог законодавства України незалежним суб`єктом оціночної діяльності та який відповідає вимогам Постанови НБУ від 25.09.2014 № 602;
- фактично за договором встановлено відстрочку платежу тривалістю в один рік;
- умовами договору передбачено, що оплата за об`єкти нерухомості здійснюється на рахунок продавця № НОМЕР_1 в ПАТ "УПБ", м. Київ, код банку 300205 (внутрішній рахунок банку);
- умови договору містили умову щодо можливості залучення покупцем третіх осіб для здійснення розрахунку за договором з продавцем;
- відповідач не має відкритих рахунків у ПАТ "УПБ" та відповідно, при здійсненні ним оплати за договором фінансовий стан банку та його платоспроможність могли б покращитись на суму оплати. Але, як видно з аналізу виписки по рахунку № НОМЕР_1, на який покупець мав здійснити переказ коштів за купівлю нерухомості, оплату за покупця було здійснено іншою особою, яка на момент укладення договору було кредитором банку та мало грошові коти на рахунку, відкритому у ПАТ "УПБ" ;
- від продажу нерухомості за договором сума грошових коштів на кореспондентському рахунку банку не збільшилась, як і не збільшилась його платоспроможність, оскільки фактично за договором розрахувалась інша особа шляхом переказу коштів з рахунку, відкритого у ПАТ "УПБ";
- договір був укладений з пов`язаними з банком особами;
- умови спірного договору передбачають надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
За результатами здійсненої перевірки складено протокол від 30.06.2015 № 2 про затвердження результатів перевірки, в якому зазначено, зокрема, що договір купівлі-продажу 1/6 частин комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики від 26.05.2015, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 1552 є нікчемним. Приймаючи рішення про визнання нікчемним вказаного договору, комісія послалась на наявність ознак нікчемності, передбачених пунктами 2, 3, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
На адресу відповідача позивачем 12.08.2015 відправлено повідомлення № 01-10/3856 про нікчемність договорів купівлі-продажу, в тому числі договору купівлі-продажу 1/6 частин комплексу нерухомого майна харчосмакової фабрики від 26.05.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за реєстровим № 1552. У повідомленні про нікчемність банк, як на підстави нікчемності, посилався на п.п. 2, 3, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Звертаючись до суду позивач посилався на те, що вказаний правочин є нікчемним в силу п.п. 1, 2, 3, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з чим, на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України, просив застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підтвердженою підставою нікчемності оспорюваного договору, з усіх вказаних у позові, є п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній станом на момент прийняття рішення про введення тимчасової адміністрації банку). Разом з тим, у зв`язку з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суд дійшов висновку про відмову в позові.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову в позові.
Так скаржник зазначає, що:
- укладений між банком та ТОВ "-АЛАРІТ-" договір купівлі продажу має ознаки нікчемності, визначені положеннями п.п. 1, 2, 3, 7, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- позовну давність не пропущено, враховуючи, що її перебіг почався з дня створення уповноваженою особою комісії з перевірки договорів, укладених ПАТ "УПБ", а саме 29.05.2015, та закінчився 30.05.2018, в той час як з позовом у даній справі позивач звернувся 29.05.2018.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.09.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 04.09.2019.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить останню залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін, посилаючись на правильність висновків суду попередніх інстанцій та помилковість доводів позивача.
Крім цього, до Верховного Суду відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду, яка, за твердженнями останнього, підтверджує доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників учасників справи, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відтак, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.