ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14018/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,
представники учасників справи:
позивача - Пушкар І.А.,
відповідача-1 - Роєнко Є.В.,
відповідача-2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2018
(суддя Ващенко Т.М.)
у справі №910/14018/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз",
2) Компанії INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") та Компанії INTEGRITY WEST PIPELINES TESTING AND TREATMENT SERVICES (далі - Компанія) про визнання недійсним договору про закупівлю послуг №1609000231 від 12.09.2016.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що від імені відповідача-2 оспорюваний договір було підписано особою, повноваження якої діяти від імені відповідача-2 не підтверджені належним чином, у зв`язку з чим оспорюваний правочин укладено з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягає визнанню недійсним.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 25.03.2016 ПАТ "Укртрансгаз" було оприлюднено на веб-порталі оголошення №086083 про проведення закупівлі послуг (відкритих торгів) щодо технічного випробування й аналізування за чотирма лотами.
2.2. 02.06.2016 відбулось розкриття пропозицій конкурсних торгів та за результатами їх оцінки переможцем закупівлі по усім чотирьом лотам визнано Компанію та акцептовано пропозицію останньої.
2.3. 12.09.2016 між ПАТ "Укртрансгаз" (замовник) та Компанією (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг №1609000231 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги щодо технічного випробування й аналізування (послуги з технічних випробувань (внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів, лот №4: послуги щодо технічного випробування й аналізування (послуги з технічних випробувань (внутрішньотрубне діагностування магістральних газопроводів Ду 800, Ду 700, Ду 500)), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити такі послуги.
2.4. Оспорюваний договір підписано від імені Компанії ОСОБА_1 на підставі довіреності від 12.05.2016 №1239380.
Вказана довіреність була видана судовим департаментом Управління судової влади у Об`єднаних Арабських Еміратах.
2.5. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, довіреність від 12.05.2016 №1239380, на підставі якої ОСОБА_1 підписав оспорюваний договір, повинна бути легалізована відповідно до чинного законодавства України з метою засвідчення справжності підписів та печатки на цій довіреності, а також з метою засвідчення наявності відповідних повноважень у ОСОБА_1 на підписання оспорюваного договору від імені відповідача-2. У зв`язку з цим позивач вважає, що договір про закупівлю послуг №1609000231 від 12.09.2016 підлягає визнанню недійсним.
3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 23 серпня 2018 року рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову відмовлено.
3.2. 09 січня 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2018 залишено без змін.
3.3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди виходили з того, що позивачем не доведено, що порушуються його права та охоронювані законом інтереси укладенням та виконанням оспорюваного договору.
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2018 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.
4.2.1. Кваліфікуючи підстави позову, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися ч. 1 ст. 15 ЦК України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає не про порушення своїх прав, а про порушення своїх охоронюваних законом інтересів.
За таких обставин, позивач вважає, що застосуванню судами першої та апеляційної інстанцій підлягала ч. 2 ст. 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судами не тільки не було надано правової оцінки тому, які інтереси позивача порушено, чим саме порушено, а й взагалі це питання залишилося поза увагою суду.
4.2.2. Також на думку позивача, суди неправильно тлумачать норми закону, а саме ст.ст. 215, 216 ЦК України та порушено норми процесуального права - ст.ст. 236, 238, 282 ГПК України.
4.3. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
4.4. Склад суду змінено у зв`язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В., що підтверджується наявним у справі Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.09.2019.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір по справі стосується визнання недійсним договору про закупівлю послуг №1609000231 від 12.09.2016.
5.2.2. Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.2.3. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
5.2.3. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.