Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 758/13891/14-к
провадження № 51-1607 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Ковальчука О. С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Насадчука П. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Насадчука П.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100070006868, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено виконання обов`язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_2 та стягнуто на користь останнього з ОСОБА_1 5840, 42 грн матеріальної шкоди та 5000, 42 грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Вироком Київського апеляційного суду від 14 березня 2019 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову скасовано і ухвалено свій, яким ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 6 років позбавлення волі. Задоволено частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 100 000 грн в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди. В решті вирок суду залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що 21 вересня 2014 року приблизно о 01.30 год, біля магазину на провулку Квітневому, 9 у м. Києві, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли внаслідок обопільної бійки, яка сталась за кілька хвилин до їх зустрічі, він, на відстані приблизно одного метра від ОСОБА_2 умисно здійснив один постріл з належного йому спеціального пристрою для відстрілу гумових куль "Форт-12Р" в живіт останньому, внаслідок чого потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Насадчук П.А. просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковано неправильно та останній діяв у стані необхідної оборони, однак апеляційний суд таким доводам захисника не дав належної оцінки. Вважає, що вказаний суд не надав мотивованих відповідей на доводи сторони захисту про недоведеність прямого чи непрямого умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а також, залишив не виконаною ухвалу про призначення комплексної судово-психологічної експертизи ОСОБА_1, здійснення якої мало важливе значення для з`ясування психологічного стану останнього в момент вчинення інкримінованих йому дій. Не погоджується з оцінкою судом доказів, посилається на неповноту судового розгляду і вважає вирок апеляційного суду таким, що не відповідає вимогам статей 370, 374, 420 КПК України. Вважає призначене засудженому апеляційним судом покарання занадто суворим та не погоджується з неврахуванням деяких обставин при обранні його виду та розміру, які були прийняті до уваги судом першої інстанції. Також не погоджується зі збільшенням апеляційним судом суми стягнутої в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, посилаючись на необґрунтованість рішення суду в цій частині.
Під час касаційного розгляду захисник Насадчук П.А. підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 під час касаційного розгляду підтримав касаційну скаргу його захисника та просив її задовольнити.
Прокурор вважав, що підстав для задоволення касаційної скарги сторони захисту немає, а тому просив оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі статтями 370, 420 КПК України вирок апеляційного суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 2 ст. 420 КПК України визначено вимоги до вироку суду апеляційної інстанції, відповідно до яких він повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
Виходячи з приписів кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції має перевірити рішення суду першої інстанції з точки зору його законності й обґрунтованості, що передбачає оцінку його відповідності нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
Зі змісту вказаних норм та статей 7, 404, 419 КПК України у їх взаємозв`язку випливає, що суд апеляційної інстанції зобов`язаний перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також аргументи, наведені під час апеляційного провадження, дати на все вичерпну відповідь й, у випадку незгоди з ними, зазначити підстави їх необґрунтованості.
Відповідно до статей 404, 407, 420 КПК України апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням ст. 409 цього Кодексу. Водночас згідно із законодавчими положеннями вирок суду першої інстанції може бути скасовано й ухвалено новий лише за наявності правових підстав і в тій частині, де йдеться про погіршення становища засудженого.
Вирішуючи питання про зміну або скасування вироку суду першої інстанції, апеляційний суд має враховувати приписи статей 408, 420 КПК України.
Колегія суддів вважає, що переглядаючи вирок суду першої інстанції, зазначених вимог кримінального процесуального закону апеляційний суд не дотримався, що в силу ч. 1 ст. 412 вказаного Кодексу, слід визнати істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке тягне за собою скасування судового рішення.
Ухвалюючи новий вирок щодо ОСОБА_1 і призначаючи засудженому більш суворий захід примусу, вказаний суд не перевірив, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність при юридичній оцінці діяння з огляду на встановлені фактичні обставини справи, а також не дав належної оцінки правильності встановлення таких обставин.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд переглядав вирок місцевого суду за апеляційними скаргами прокурора, який вважав необґрунтованим застосування ст. 75 КК України і просив призначити засудженому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, що належить відбувати реально та потерпілого ОСОБА_2, який не погоджувався з кваліфікацією дій ОСОБА_1, призначеним йому покаранням із застосуванням положень ст. 75 КК України та вирішенням цивільного позову. Крім того, апеляційний суд розглядав апеляційну скаргу захисника Насадчука П.А. в інтересах засудженого, який не погоджувався з винуватістю ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та наполягав на тому, що останній в момент описуваної у вироку події перебував у стані необхідної оборони.