Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 206/361/17-ц
провадження № 61-29552св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державна казначейська служба України,
третя особа - прокуратура Дніпропетровської області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 01 жовтня 2012 року Дніпропетровським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області радником юстиції Озерянським О. М. порушено кримінальну справу № 69129307 стосовно неї за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 від 27 жовтня 2016 року кримінальне провадження закрито у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення. Кримінальне переслідуванням у період з 23 жовтня 2012 року до 27 жовтня 2016 року призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, погіршення соціального становища та стану здоров`я, чим їй завдано моральної шкоди. Просила стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на її користь 153 600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України Державним казначейством України моральну шкоду у розмірі 76 800 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з перебуванням під кримінальним переслідуванням протягом 48 місяців позивачу заподіяну моральну шкоду. При розрахунку суми, яка підлягає відшкодуванню, суд посилався на норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 06 грудня 2016 року, який набрав чинності з 01 січня 2017 року. Відповідно до норм зазначеного Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 грн. З урахуванням зазначеного, мінімальний розмірі відшкодування моральної шкоди у цій справі становить 76 800 грн (48 місяців х 1600 грн).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2017 року змінено, збільшено розмір присудженого до стягнення на користь ОСОБА_1 морального відшкодування до 153 600 грн.
Рішення суду апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та зазначив, що позивачу завдано моральної шкоди, однак з урахуванням конкретних обставин справи та наслідків спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди, обсягу її страждань, розмір морального відшкодування слід визначити у сумі 153 600 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У листопаді 2017 року прокуратура Дніпропетровської області звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2017 року.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції керувався вимогами частини третьої статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" та дійшов помилкового висновку, що розраховувати моральну шкоду необхідно з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у розмірі 3 200 грн. Судом апеляційної інстанції, всупереч вимогам статті 213, 316 ЦПК України, у рішенні не наведено мотивів на спростування висновків суду першої інстанції щодо необхідності застосування для розрахунку розміру моральної шкоди у розмірі 1 600 грн, з огляду на пункт 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі. Зупинено виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року до закінчення касаційного розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 08 червня 1999 року до 15 березня 2010 року проходила військову службу у Збройних силах України, з 16 березня 2010 року - у Державній екологічній інспекції провідного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні, а з 03 січня 2012 року до 18 лютого 2013 року - на посаді провідного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Дніпропетровської області (а.с.42,43).
Постановою Дніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області від 01 жовтня 2012 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 364 КК України. 23 жовтня 2012 року дії ОСОБА_1 перекваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 367 КК України (а.с.10,11). ОСОБА_1 обвинувачувалась у вчиненні 06 лютого 2012 року службової недбалості на посаді провідного спеціаліста відділу екологічного та радіологічного контролю на митній території Дніпропетровської області - державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області, яка призвела до шкоди нематеріального характеру у зв`язку із неналежним здійсненням екологічного контролю.
Постановою Дніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року до обвинуваченої ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд (а.с.152,153).
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2014 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною першою статті 367 КК України повернуто для проведення додаткового розслідування у зв`язку з неконкретністю пред`явленого обвинувачення в частині кваліфікуючої ознаки спричинення шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді шкоди нематеріального характеру підривом авторитету Державної екологічної інспекції (а.с.17-20).
01 серпня 2014 року в ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за частиною першою статті 367 КК України, кримінальне провадження № 42014040020000013 (а.с.156).
30 грудня 2014 року слідчим СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марушкіним С. І. кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення (а.с.113-115).
03 березня 2015 року старшим прокурором Бабушкінського району м. Дніпропетровська Юдіним Я. В . постанову слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марушкіна С. І. від 30 грудня 2014 року скасовано, як необґрунтовану (а.с.117).
30 квітня 2015 року слідчим СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Марушкіним С. І. кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрито в зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення (а.с.119-121).
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до прокуратури Дніпропетровської області, Генеральної прокуратури України, райвідділу в Бабушкінському районі, адміністрації Президента України щодо строків досудового розслідування (а.с.23-40).
27 жовтня 2016 року постановою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Юдіним Я. В. кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 закрито в зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, про що внесено відомості у ЄРДР (а.с.63-65, 146).
Відповідно до відповіді Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 від 27 березня 2017 року, станом на 27 лютого 2017 року постанова про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 не скасована (а.с.129).
Таким чином, ОСОБА_1 незаконно перебувала під слідством з 01 жовтня 2012 року до 27 жовтня 2016 року, що становить 48 місяців.