Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 206/6187/17
провадження № 61-771св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року у складі судді Маштак К. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракт Продрезерв 5" (далі - ТОВ "Контракт Продрезерв 5") звернулось до суду з позовом до депутата Самарської районної у місті Дніпрі ради ОСОБА_1., в якій просило визнати інформацію про ТОВ "Контракт Продрезерв 5", поширену відповідачем, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право позивача та недоторканість ділової репутації; зобов`язати відповідача спростувати недостовірну інформацію таким же чином, яким вона була поширена та стягнути з відповідача заподіяну підприємству моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Позов мотивовано тим, що після відвідання окремими особами комунального закладу освіти "Навчально-виховний комплекс №110" школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)" Дніпровської міської ради ОСОБА_1 поширено на своїй сторінці у Facebook інформацію такого змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_1"
Позивач вважав таку інформацію недостовірною і неправдивою, яка порушує честь, гідність та ділову репутацію ТОВ "Контракт Продрезерв 5", як надавача послуг з харчування.
Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що інформація опублікована відповідачем на своїй сторінці у Facebook щодо ТОВ "Контракт Продрезерв 5" не стосується честі, гідності та ділової репутації позивача, позов є недоведеним.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Контракт Продрезерв 5" залишено без задоволення, рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позову, зазначив про відсутність правових підстав для втручання у право відповідача на поширення інформації, яка хоча і містить некоректні висловлювання, проте не підлягає спростуванню, оскільки думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У січні 2019 року ТОВ "Контракт Продрезерв 5" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що інформація, яка опублікована відповідачем на його сторінці в соціальній мережі Facebook стосується саме ділової репутації позивача, відповідачем не доведено її достовірності, натомість суди не дослідили докази, безпідставно відхилили клопотання про їх перевірку та дослідження, застосували норму права у редакції, яка не є чинною.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судами встановлено, що у жовтні 2017 року ОСОБА_1 на своїй сторінці у Facebook, як депутат Самарської районної у місті Дніпро ради, поширила інформацію такого змісту: "ІНФОРМАЦІЯ_1".
За змістом інформації питання "благодійних фондів" та "шкільної їдальні" виникло у комунальному закладі освіти "Навчально-виховний комплекс №110" школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)" Дніпровської міської ради (далі - КЗО НВК №110 ДМР).
Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з недоведеності та безпідставності позовних вимог.
З цим погоджується й Верховний Суд.
Позивач є суб`єктом підприємництва, який надає послуги з харчування у КЗО НВК № 110 ДМР. Відповідач є депутатом місцевої ради, яка на своїй сторінці у Facebook виклала певну інформацію вищезазначеного змісту.
Встановлено, що за своїм характером вказана інформація спрямована на інформування громадськості про проблеми, що мають місце у навчальному закладі, у тому числі у сфері організації харчування дітей. Поширення такої інформації, як стверджував позивач, мало місце після відвідування закладу освіти комісією від батьківської ради у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Тобто у справі встановлено, що відповідачем спірна інформація поширена як публічною особою, яка є депутатом місцевої ради, з викладенням поглядів як власних так і представників батьків дітей, які відвідують відповідний навчальний заклад.
Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України спростуванню підлягає недостовірна інформація.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 12 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.