Постанова
Іменем України
16 вересня 2019 року
місто Київ
справа № 204/5527/16-ц
провадження № 61-32011св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Меньшикова Кристина Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у серпні 2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 його троюрідна бабка ОСОБА_3 та троюрідний дід ОСОБА_4 оформили на його користь заповіти у приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Зайченко Ірини Анатоліївни.
Обґрунтовуючи спорідненість із спадкодавцями, ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_3 є двоюрідною сестрою його бабки ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Мати ОСОБА_3 ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) є рідною сестрою матері ОСОБА_5 ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Його мати ОСОБА_8 є дочкою ОСОБА_5 та двоюрідною племінницею ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 за заповітом прийняв 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
У 2014 році ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . Проте позивачу стало відомо, що на користь ОСОБА_2 05 вересня 2014 року у Спеціалізованій медико-санітарній частині № 6 м. Дніпропетровськ ОСОБА_4 оформив заповіт, на підставі якого вона має право отримати 3/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач вважав, що ОСОБА_4 не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними в момент посвідчення заповіту від 05 вересня 2014 року, за реєстровим № 1384, а тому просив суд визнати недійсним односторонній правочин, яким є заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Меньшиковою К .О. 05 вересня 2014 року, за реєстровим № 1384.
Стислий виклад заперечень сторони відповідача
Відповідач заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним заповіт ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Меньшиковою К. О. 05 вересня 2014 року, за реєстровим № 1384. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази, дійшов висновку, що ОСОБА_4 у момент вчинення правочину перебував у такому стані, коли не міг усвідомлювати значення своїх дій та (або) не міг керувати ними. Тобто під час складення заповіту 05 вересня 2014 року волевиявлення ОСОБА_4 не було вільним та не відповідало його внутрішній волі.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Рішення апеляційного суду обґрунтовувалось тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження родинних зв`язків ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_4, в порядку окремого провадження такий факт також не встановлювався. Таким чином, відсутні обґрунтовані підстави для висновку, що оспорюваний заповіт позбавив позивача права на спадкування за законом або будь-яким іншим чином порушує його права, свободи та інтереси, що підлягають захисту шляхом визнання заповіту недійсним. Однією з обов`язкових умов визнання правочину недійсним є порушення у зв`язку з його укладанням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у грудні 2017 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 листопада 2017 року та залишити в силі рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідало вимогам законності та обґрунтованості, оскільки висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, судом правильно застосовані норми права. Вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскільки не містить посилання на конкретні норми матеріального права, постанови Верховного Суду України, а обставини справи встановлені неповно. Зазначає, що під час розгляду справи по суті відповідач не висловлювала сумнівів у правильності та обґрунтованості висновків судово-психіатричної експертизи, а отже, фактично погодилась з її висновками, що свідчить про правильність висновків суду першої інстанції. Враховуючи, що ОСОБА_1 є співвласником квартири, що є предметом заповіту, вважає, що він є заінтересованою особою, а отже має право на позов про визнання заповіту недійсним. Судами не враховано наявність свідків та фотоматеріалів, які підтверджують факт споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_3
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 просить відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1, оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін, здійснювати розгляд касаційної скарги за її участю. Зазначає, що ОСОБА_1 не довів, що оспорюваний заповіт порушує його права, а тому висновки апеляційного суду про відмову у задоволенні позову є законними та обґрунтованими.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив висновок, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним статтею 213 ЦПК України 2004 року, а отже касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22 лютого 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. посвідчено заповіт ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, який на випадок його смерті все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належать йому на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть йому на день смерті, заповідав ОСОБА_1 Заповіт зареєстрований за № 1411.
22 лютого 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. посвідчено заповіт ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований за № 1410, яка на випадок її смерті усе належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належать їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті заповідала ОСОБА_1
25 грудня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Згідно з його заявою від 25 грудня 2007 року № 1496/07 ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_3, яка залишила на його ім`я заповіт на все майно, посвідчений 22 лютого 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А., за реєстровим № 1410. На день її смерті залишилося майно, яке він приймає. Окрім нього спадкоємцем є чоловік померлої ОСОБА_4, інших спадкоємців немає.
19 січня 2008 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. із заявою, згідно з якою скасував заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. 22 лютого 2007 року, реєстровий № 1411, на користь ОСОБА_1 Заяву зареєстровано у реєстрі за № 294.