Постанова
Іменем України
16 вересня 2019 року
місто Київ
справа № 127/17027/16-ц
провадження № 61-35932св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2017 року у складі судді Войтка Ю. Б.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2016 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2016 року виправлено описку, допущену в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 16 грудня 2016 року, та правильно зазначено в мотивувальній частині - "керуючись пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК України"; в резолютивній частині - "Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 залишити без розгляду".
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 червня 2017 року матеріали заяви ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2016 року, постановленої у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору в частині надання позики в іноземній валюті разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2017 року про відмову у задоволенні цієї заяви повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог частини другої статті 293 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-ІV, далі - ЦПК України 2004 року).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2017 року про відмову у задоволенні його заяви про роз`яснення ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26 грудня 2016 року повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2017 року копії матеріалів цивільної справи з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2017 року, постановлену в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору в частині надання позики в іноземній валюті повернуто до суду першої інстанції для виконання вимог частини другої статті 293 ЦПК України 2004 року.
Ухвала апеляційного суду обґрунтовувалась тим, що частиною першою статті 293 ЦПК України 2004 року визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Згідно з частиною другою статті 293 ЦПК України 2004 року у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Зважаючи на наведене, апеляційний суд зробив висновок, що статтею 293 ЦПК України 2004 року не передбачена можливість оскарження ухвали про повернення судом першої інстанції апеляційної скарги заявнику.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у серпні 2017 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2017 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням апеляційним судом норм процесуального права. Заявник зазначає, що у пункті 3 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року передбачено право на апеляційне оскарження окремо від рішення суду ухвали щодо повернення заяви позивачеві, а тому вважає, що ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 24 липня 2017 року про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена до апеляційного суду окремо від рішення суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Матеріали касаційного провадження передано до Верховного Суду у червні 2018 року, а справу передано у лютому 2019 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.