Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 487/4224/17
провадження № 61-45618св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Адміністрація морських портів України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2018 року у складі судді Кузьменко В. В. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Кушнірової Т. Б.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - ДП "Адміністрація морських портів України") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимог позивач мотивував тим, що із 13 червня 2013 року він обіймав посаду головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення у Миколаївській філії ДП "Адміністрація морських портів України". 06 лютого 2017 року він отримав попередження про скорочення посади головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення та про наступне вивільнення з 06 квітня 2017 року. Одночасно, 06 лютого 2017 року його ознайомлено з переліком всіх наявних вакантних посад у філіях ДП "Адміністрація морських портів України". Наказом від 21 липня 2017 року № 339/о його звільнено з посади головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за скороченням штату, підставою звільнення є наказ т.в.о. начальника адміністрації від 03 лютого 2017 року № 107 "Про внесення змін до штатного розпису". При цьому, він є членом профспілкового комітету, але згоду на його звільнення відповідач від профспілкового комітету не отримав, тобто не виконав вимог статті 43 КЗпП України, що є істотним порушенням його прав. Крім того, відповідачем не дотримано вимог частини другої статті 49-4 КЗпП України щодо завчасного, не пізніше 3-х місяців до запланованих звільнень, надання профспілковим комітетам інформації про заплановані звільнення та обов`язку провести консультації з профспілковими комітетами про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Також відповідачем не дотримано вимог частини третьої статті 49-2 КЗпП України в частині обов`язку власника пропонувати працівнику всі вакантні посади з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, тоді як фактично вакантні посади запропоновані лише станом на день повідомлення про вивільнення і більше не пропонувались, хоча в цей період мали місце вивільнення та переведення працівників, внаслідок чого утворювались вакантні посади, які йому підходили за кваліфікацією та освітою, проте йому не пропонувалися.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" від 21 липня 2017 року № 339/о про звільнення його з посади головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; поновити його на посаді головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України"; стягнути із ДП "Адміністрації морських портів України", в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрації морських портів України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" від 21 липня 2017 року № 339/о про звільнення ОСОБА_1 із посади головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України". Стягнуто із ДП "Адміністрації морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрації морських портів України" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 247 841,28 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу ДП "Адміністрація морських портів України" залишена без задоволення. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2018 року залишено без змін.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог статті 49-2 КЗпП України, оскільки йому не запропоновано всі вакантні посади, які з`явилися на підприємстві з дня попередження про вивільнення і які існували на день його звільнення, та без попередньої згоди профспілкової організації на його звільнення.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У жовтні 2018 року ДП "Адміністрація морських портів України" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2018 рокута постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 11 вересня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем належно виконані вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування позивача, оскільки йому запропоновано усі вакантні на підприємстві посади, від яких він відмовився. Рішення профспілки про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору належним чином не аргументоване, не містить посилань на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника, у зв`язку з чим відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" відсутні підстави для поновлення позивача на роботі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ДП "Адміністрація морських портів України" не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що із 13 червня 2013 року ОСОБА_1 працював на посаді головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення у Миколаївській філії ДП "Адміністрація морських портів України".
Наказом т.в.о. начальника ДП "Адміністрація Миколаївського морського порту" від 03 лютого 2017 року № 107 скорочено із штатного розпису одну одиницю головного технолога виробничого комплексу технологічного забезпечення із 03 квітня 2017 року.
06 лютого 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про скорочення займаної ним посади та запропоновано підписати попередження про наступне вивільнення та ознайомлення про запропоновані вакантні посади у філіях ДП "Адміністрація морських портів України", проте останній відмовився від підпису попередження про вивільнення та із наданими йому пропозиціями, про що складено відповідний акт.