Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 628/2355/18-ц
провадження № 61-10547св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - Жерновніков Святослав Олександрович
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану від його імені ОСОБА_3, на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2019 року у складі судді Цендри Н. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року у складі колегії: Бурлака І. В., Бровченка І. О., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Позовна заява мотивована тим, що 26 липня 2014 року він надав
ОСОБА_2 у позику гроші в сумі 25 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути їх у строк до 01 вересня 2014 року, а в разі неповернення грошей до вказаного строку відповідач зобов`язався передати у власність ОСОБА_1 належні йому на праві власності земельні ділянки площею 6,1229 га та 5,9250 га з кадастровими номерами 6323785500:11:000:0064 та 6323785500:11:000:0063 відповідно, на підтвердження чого ОСОБА_2 склав та підписав відповідну розписку, а також передав позивачу правовстановлюючі документи на земельні ділянки - оригінали свідоцтв про право на спадщину за заповітом, та довіреність на розпорядження належним йому майном.
На день звернення до суду ОСОБА_2 свої зобов`язання за розпискою не виконав, грошові кошти в сумі 25 000,00 доларів США не повернув, а також не передав у його власність земельні ділянки.
Оригінал розписки від 26 липня 2014 року та оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки знаходяться у нього, чим підтверджується невиконання ОСОБА_2 умов договору позики.
Вказував, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань щодо повернення грошових коштів в сумі 25 000,00 доларів США він мав намір одержати у власність земельні ділянки, які належать на праві особистої приватної власності ОСОБА_2, та які він у разі неповернення боргу зобов`язався передати позивачеві, проте 18 червня 2018 року з веб-сайту він дізнався про посвідчення договору емфітевзису від 29 березня 2017 року строком на 10 років щодо вказаних вище земельних ділянок, а також про арешт нерухомого майна відповідача.
Посилаючись на те, що у позасудовому порядку повернути грошові кошти він не має можливості, відповідач не відповідає на його телефонні дзвінки, за відомою йому адресою місця проживання не перебуває, ОСОБА_1 просив його позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на його користь
675 296,68 грн на погашення боргу (25 000 доларів США за курсом НБУ станом на 03 серпня 2018 року) та 6 752,97 грн витрат зі сплати судового збору.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, позивач вказував, що строк позовної давності пропущений ним з поважної причини, оскільки у нього знаходились оригінали правовстановлюючих документів на земельні ділянки та довіреність на розпорядження майном, на підставі чого він вважав, що без перешкод зможе одержати у власність земельні ділянки в рахунок погашення боргу, а про те, що вказане неможливо довідався лише 18 червня 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено
ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 675 296,68 грн у рахунок погашення боргу за борговою розпискою від 26 липня 2014 року та 6752,97 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк позовної давності, який пропущений позивачем з поважних причин, підлягає поновленню для захисту його порушеного права у зв`язку з неповерненням відповідачем боргу за розпискою.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 січня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, вважав, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Щодо строку позовної давності вказував, що відповідачем у суді першої інстанції не було заявлено відповідне клопотання про застосування позовної давності, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішити таке клопотання.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у травні 2019 року, представник відповідача ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області
від 29 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Мотивуючи касаційну скаргу, заявник вказує, що судами неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки судів не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального й процесуального права.
Вважає, що суди не надали належної оцінки доказам у справі, не звернули увагу на те, що позивач звернувся до суду у вересні 2018 року з пропуском строку позовної давності, оскільки відповідно до розписки борг мало бути повернуто до 01 вересня 2014 року, отже з наступного дня розпочався перебіг трирічного строку позовної давності, що сплинув 01 вересня 2017 року; висновок суду про те, що позивач був впевнений, що в разі неотримання грошей має право користуватись земельними паями та вважав, що його право не порушено, не відповідає обставинам справи, оскільки спір стосувався виключно грошового боргу, а не переходу права власності на земельні паї; а недобросовісність юристів, до яких звертався позивач, не є поважною причиною пропуску позивачем строку позовної давності; посилання позивача як на підставу поновлення строку на арешт земельних ділянок також не може вважатись поважною причиною пропуску строку, оскільки перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після того, як позивач дізнався про порушення його прав, що відбулось, на думку заявника, 01 вересня 2014 року, а не тоді, коли він дізнався про арешт земельних ділянок. Вказував також, що ним у суді першої інстанції було заявлено про застосування строку позовної давності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року справу № 628/2355/18-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу
№ 628/2355/18-ц з Куп`янського міськрайонного суду Харківської області.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року справу № 628/2355/18-ц призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 26 липня 2014 року ОСОБА_2 склав розписку наступного змісту (мовою оригіналу): "Я, ОСОБА_2, год рождения ІНФОРМАЦІЯ_1, проживающий АДРЕСА_1, пас. НОМЕР_1 выдан Купянским ГРОУМВД в Харьковской обл. взял у ОСОБА_1 1963 г. р . деньги в суме 25 000 долларов (двадцять пять тысяч долларов США) на срок до 1 сентября 2014 года; в залог оставляю принадлежащие мне согласно завещанию земельные паи: площадь
6,1229 га кадастровый номер № 6323785500:11:000:0064, площадь 5,9250 га кадастровый номер № 6323785500:11:000:0063. В случае невозврата денег до установленного срока земельные паи переходят в собственность ОСОБА_1 ".
На час розгляду справи в судах борг не повернуто.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник підтвердили, що ОСОБА_2 заборгованість за розпискою на момент розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій не повернув.
Мотивувальна частина
Джерела права й акти їх застосування
Статтею 1046 ЦК Українипередбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична
особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, від 11 листопада
2015 року у справі за № 6-1967цс15, від 18 жовтня 2017 року у справі за
№ 6-1662цс17, від 13 грудня 2017 року у справі за № 6-996цс17, постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року (справа № 359/1227/16-ц, провадження № 61-12412св18) розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. За таких обставин, договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 346/3978/15-ц (провадження № 61-910св18), від 16 серпня 2018 року, (справа № 516/97/16-ц, провадження № 61-25512св18), від 21 березня 2018 року, (справа № 757/27533/15-ц, провадження № 61-8055св18) з розписки повинно вбачатися як сам факт отримання в борг, тобто із зобов`язанням повернення, певної грошової суми, так і дата її отримання.
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (справа № 707/2606/16-ц, провадження № 61-28762св18); Верховного Суду від 26 вересня 2018 року (справа № 483/1953/16-ц, провадження № 61-33891св18); Верховного Суду від 27 червня 2018 року (справа № 712/14562/17-ц, провадження № 61-26174ск18) статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.