Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 665/113/17
провадження № 61-33440св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство "Багатогалузева фірма "Таврія",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Фермерське господарство "Киян",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Багатогалузева фірма "Таврія" на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 травня 2017 року у складі судді Пилипенко І. О. та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 04 липня 2017 року у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У січні 2017 року Приватне підприємство "Багатогалузева фірма "Таврія" (далі - ПП "Багатогалузева фірма "Таврія") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Фермерського господарства "Киян" (далі - ФГ "Киян") про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.
Позовні вимоги ПП "Багатогалузева фірма "Таврія" обґрунтовані тим, що 21 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки площею 12,31 га строком на 5 років. Реєстрація договору оренди відбулась 01 серпня 2011 року, отже, строк дії договору закінчився 01 серпня 2016 року.
01 липня 2015 року між тими ж сторонами укладено договір оренди спірної земельної ділянки в новій редакції, однак реєстрацію цього договору не проводили, оскільки ще не закінчився строк чинного договору оренди.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, проте позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою та виплатив спадкоємцям орендодавця грошові кошти за оренду землі.
Посилаючись на те, що спадкоємці після закінчення строку дії договору оренди протягом місяця не заперечували проти продовження використання землі позивачем, не звертались до позивача з питанням про укладення договору оренди, а у листопаді 2016 року уклали новий договір оренди зазначеної земельної ділянки з іншим орендарем - ФГ "Киян", позивач просив визнати поновленим на новий строк - 5 років договір оренди земельної ділянки загальною площею 12,31 га, кадастровий номер 6525485000:04:021:0008, розташованої на території Шевченківської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, а також визнати недійсним договір оренди зазначеної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з однієї сторони, та ФГ "Киян", з іншої сторони, з моменту його укладення.
Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 травня 2017 року у задоволенні позову ПП "Багатогалузева фірма "Таврія" відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПП "Багатогалузева фірма "Таврія", суд першої інстанції виходив з того, що позивач не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі та укладення відповідного договору із спадкоємцями попереднього орендодавця, після смерті якого сторони у договорі змінились. За таких обставин відсутні правові підстави та визнання цього договору поновленим на новий строк з ОСОБА_4, яка померла.
У зв`язку з наведеним суд першої інстанції відмовив у визнанні недійсним укладеного 01 листопада 2016 року договору оренди між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ФГ "Киян".
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 04 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що після закінчення строку дії договору та заміни орендодавця не виконана обов`язкова вимога закону щодо укладення відповідної письмової угоди про погодження істотних умов договору. Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, однак позивачем проект угоди новим власникам не направлявся та в матеріалах справи відсутні буд-які докази погодження істотних умов договору.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У серпні 2017 року ПП "Багатогалузева фірма "Таврія" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою на рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 04 липня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вказує на те, що суди дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки після закінчення строку дії договору оренди, тобто після 01 серпня 2016 року, відповідачі не заперечували проти продовження використання земельної ділянки позивачем, отже, договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на таких самих умовах, які були передбачені договором оренди. Шляхом укладення нового договору оренди земельної ділянки від 01 липня 2015 року вирішено питання про продовження строку дії первинного договору від 01 серпня 2011 року. Порядок поновлення договору оренди передбачено у статті 33 Закону, яка підлягає застосуванню у цій справі.
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу, у якому зазначила про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони відповідають вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.
Судами встановлено, що 01 лютого 2011 року ПП "Багатогалузева фірма "Таврія" уклало із ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки строком на 5 років, який зареєстровано у Чаплинському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 01 серпня 2011 року.
Договір оренди укладено на 5 років (пункт 7). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити дію договору.
Пунктом 38 договору оренди земельної ділянки передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Отже, строк дії спірного договору спливає 01 серпня 2016 року, тому позивач повинен був письмово повідомити відповідачів до 01 червня 2016 року про свій намір продовжити дію договору оренди.
У зв`язку зі смертю 19 липня 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14 вересня 2016 року стали власниками спірної земельної ділянки площею 12,31 га у межах згідно з планом.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази того, що ПП "Багатогалузева фірма "Таврія" надсилала орендодавцям письмовий лист про намір продовжити дію спірного договору оренди земельної ділянки із додатковою угодою, як це передбачено частиною третьою статті 33 Закону.
01 листопада 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 уклали договір оренди належної їм земельної ділянки з ФГ "Киян".
Нормативно-правове обґрунтування
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.