Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 127/13708/18
провадження № 51-1233км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018020010001618, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше неодноразово судимого, останнього разу - 14 жовтня 2009 року вироком Ленінського районного суду м. Вінниці за ч. 2 ст. 307, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна;
24 липня 2013 року умовно-достроково звільнений з невідбутим строком покарання 10 місяців 6 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня
2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 6 місяців із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23 квітня 2018 року приблизно о 13:10, керуючи технічно справним автомобілем марки "Volkswagen Passat", номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1, виїжджаючи з прибудинкової території на вулиці Талаліхіна у м. Вінниці в напрямку вулиці Стрілецької, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до зупинки автомобіля в момент об`єктивної появи в полі його зору пішохода ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого, з необережності, не вибравши безпечного інтервалу, допустив наїзд на останнього.
Внаслідок даної події ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 365а від 24 травня 2018 року, в ситуації, яка склалася, водій автомобіля "Volkswagen Passat" ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Відтак, в діях водія автомобіля "Volkswagen Passat" ОСОБА_1 . вбачається невідповідність дій вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 грудня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Свої доводи мотивує тим, що апеляційний суд безпідставно не застосував до засудженого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що призвело до м`якості призначеного покарання. Також стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам
ст. ст. 370, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу прокурора засуджений Біланчук О.В. просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за обставин, зазначених у вироку, кваліфікація його дій та призначення покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки із звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.
Водночас доводи прокурора, викладені в касаційній скарзі щодо незастосування до засудженого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є необґрунтованими з огляду на таке.