Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 265/5645/16-к
провадження № 51-1192км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Гаврилюка С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Моргунова С.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050790001496, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця сел. Сартана м. Маріуполя Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого у
АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 вересня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 05 липня 2016 року приблизно о 15:30 разом із ОСОБА_2 перебували на зупинці громадського транспорту "Маркохім", розташованій на вулиці Набережній в Лівобережному районі міста Маріуполя. Під час сварки, що раптово виникла між ними на ґрунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, стиснутою в кулак рукою завдав ОСОБА_2 один удар в праве око, своїми умисними діями спричинив потерпілому тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
Вироком Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано. Постановлено свій вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
В решті вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість.
В обґрунтування своїх вимог, захисник стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив ОСОБА_1 занадто суворе покарання. Також свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про особу засудженого, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави застосувати ст. 75 КК України при призначенні засудженому покарання. Крім цього, зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог чинного законодавства, не з`ясував у нього наявність підстав для відводу прокурора. Вважає, що вирок апеляційного суду належним чином не мотивований та не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу захисника прокурор та потерпілий
просять залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в касаційній скарзі
не оспорюються.
Доводи захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та щодо суворості покарання, яке призначено засудженому, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим
та вмотивованим. Судом апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався, про що свідчить нижченаведене.