Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 344/9393/15-к
провадження № 51-273 км 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Бущенка А. П., Слинька С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Бацури О. О.,
прокурора Шевченко О. О.,
захисника Піки М. Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Піки М. Є. в інтересах засудженого ОСОБА_1 та захисника Доля Р. Б. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140180000319, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Львова, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Мостиського районного суду Львівської області від 14 березня 2012 року за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ст. 395 КК України.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Мостиського районного суду Львівської області від 11 листопада 2014 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Городоцького районного суду Львівської області від 15 грудня 2017 року засуджено:
- ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ст. 395 КК України на 6 місяців арешту. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю;
- ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю.
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2019 року вирок суду першої інстанції змінено в частині зарахування строку попереднього ув`язнення ОСОБА_1 В решті вирок суду залишено без змін.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винуватими та засуджені за те, що 30 квітня 2016 року, близько 02.00 год, в будинку АДРЕСА_1, діючи за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, напали на ОСОБА_3 та, застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя і здоров`я останнього, шляхом нанесення потерпілому ударів руками і ногами по тілу, а також за допомогою кухонного ножа удару в ділянку грудей зліва, заволоділи належним ОСОБА_3 майном на загальну суму 3555 грн.
Крім того, ОСОБА_1, якому ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 02 вересня 2015 року встановлено адміністративний нагляд терміном 1 рік 6 місяців із встановленням обмежень заборони виходу з будинку з 22.00 до 06.00 год, заборони знаходиться в місцях, де продаються спиртні напої на розлив, заборони виїзду в особистих справах за межі району без дозволу органу внутрішніх справ та реєстрації в органах внутрішніх справ по місцю проживання 3 рази на місяць, з 30 квітня 2016 року по 22 липня 2017 року самовільно, без поважних причин, з метою ухилення від адміністративного нагляду залишив постійне місце свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виїхавши за межі Городоцького району Львівської області.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Доль Р.Б. просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Обґрунтовуючи свої вимоги наводить доводи щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, не погоджується з оцінкою доказів. Вказує, що огляд будинку, в якому відбулася описувана у вироку подія, було здійснено без ухвали слідчого судді про надання дозволу на це, а тому, отримані внаслідок зазначеної слідчої дії докази є недопустимими. Також зазначає про порушення права засудженого на захист у зв`язку з відсутністю в справі постанови слідчого про прийняття відмови від послуг захисника під час досудового розслідування. Посилається на невідповідність вироку положенням ст. 374 КПК України та вимогам законності і обґрунтованості. Вважає, що всі наведені порушення, про які він зазначав у апеляційній скарзі, всупереч вимогам ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив.
Захисник Піка М.Є. у своїй касаційній скарзі також ставить питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 в частині його засудження за ч. 2 ст. 187 КК України і закриття кримінального провадження в зв`язку з відсутністю в діях останнього складу зазначеного кримінального правопорушення. Не погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України та вказує, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження не відносяться до тих, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження їх небезпечності в момент заподіяння. Вважає, що будь-яких доказів на підтвердження наявності попередньої змови для вчинення злочину у справі немає. Не погоджується з оцінкою судом доказів та посилається на недопустимість деяких з них, в тому числі тих, які отримані під час огляду будинку, в зв`язку з відсутністю ухвали слідчого судді про надання дозволу на це. Наводить доводи щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду. Вважає ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, в зв`язку з відсутністю в ній обґрунтованих відповідей на всі доводи його апеляційної скарги.
Під час касаційного розгляду захисник Піка М.Є. підтримав подану ним касаційну скаргу та просив її задовольнити, а також вважав обґрунтованими касаційні вимоги іншого захисника.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважала, що підстав для задоволення касаційних скарг сторони захисту немає, а тому оскаржувані судові рішення слід залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 395 КК України, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за зазначеною статтею в касаційних скаргах не оспорюються.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Натомість, зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.