Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 461/11585/15-ц
провадження № 61-16884св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року у складі судді Кричини А. В. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2017 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" (далі - ПАТ "Ідея Банк") звернулося до Галицького районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Гарант Плюс") про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.
Позовна заява мотивована тим, що 12 серпня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Плюс Банк", яке було перейменовано у ПАТ "Ідея Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 910./2149, за умовами якого ОСОБА_1 надано у борг 109 045,00 грн зі сплатою 25,99 % річних на строк 84 місяці на купівлю автомобіля "Форд Фокус", 2010 року випуску.
17 вересня 2010 року між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладений договір застави транспортного засобу № 910.72149, відповідно до якого в заставу передано транспортний засіб "Форд Фокус", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2010 року випуску.
10 червня 2015 року між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Гарант Плюс" укладений договір поруки № 15/262, згідно з яким ТОВ "ФК Гарант Плюс" поручилося відповідати перед кредитором за невиконання боржником усіх кредитних зобов`язань у межах 100,00 грн.
Відповідач належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв`язку із чим станом на 08 червня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 154 668,42 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням - 57 410,18 грн; простроченої заборгованості - 1 569,59 грн; прострочених процентів - 23 894,79 грн; строкових процентів - 1 133,92 грн; пені за період з 08 червня 2014 року по 08 червня 2015 року - 67 744,16 грн; дебіторської заборгованості - 734,88 грн та штрафних санкцій - 2 180,90 грн.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2015 року виділено в окреме провадження позовні вимоги ПАТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
На підставі викладеного та з урахуванням уточнених позовних вимог (а. с. 59) ПАТ "Ідея Банк" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12 серпня 2019 року № 910./2149 просило:
- звернути стягнення на предмет застави - автомобіль "Форд Фокус", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2010 року випуску, шляхом продажу зазначеного автомобіля ПАТ "Ідея Банк" будь-якій третій особі - покупцю від імені власника, у зв`язку із чим надати ПАТ "Ідея Банк" усі права та повноваження на відчуження транспортного засобу, у тому числі, але не виключно: проводити всі необхідні дії в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України та всіх інших державних та недержавних органах/установах;
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "ФК "Гарант Плюс" на користь ПАТ "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 100,00 грн;
- вилучити у ОСОБА_1 або у інших осіб транспортний засіб - автомобіль "Форд Фокус", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2010 року випуску та передати його позивачу.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2015 року провадження у справі за позовом ПАТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1, ТОВ "ФК "Гарант Плюс" про звернення стягнення на предмет застави закрито в частині позовних вимог до ТОВ "ФК "Гарант Плюс".
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року справу за позовом ПАТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави передано на розгляд до Оболонського районного суду Київської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року позов ПАТ "Ідея Банк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 100,00 грн та судовий збір у розмірі 551,20 грн.
У іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що цивільним законодавством України передбачено, що сторони договору мають право самі обирати спосіб та порядок врегулювання спірних питань щодо виконання умов договору, зокрема заставодержатель має право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, у тому числі і продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою -покупцем або на публічних торгах. Умовами договору застави від 17 вересня 2010 року № 910.72149 не передбачено такого способу звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку, як продаж заставодержателем предмета застави третій особі - покупцю від імені власника, натомість вказаний спосіб віднесено договором до позасудового способу звернення стягнення на заставне майно. Посилання ПАТ "Ідея Банк" на положення статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є помилковими, оскільки вказана норма закону визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу заставодержателем предмету застави третій особі-покупцю від імені власника не підлягають задоволенню.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 08 червня 2015 рік складає 154 668,42 грн. Разом із цим, позивач просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором стягнути з відповідача лише 100,00 грн. З урахуванням наведеного та статей 526, 530, 1054 ЦК України суд задовольнив позов у цій частині.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 березня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Ідея Банк", від імені якого діяв Жовтонецький В. М. , відхилено.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що умовами договору застави від 17 вересня 2010 року № 910.72149 не передбачено такого способу звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку, як продаж заставодержателем предмета застави третій особі - покупцю від імені власника, натомість вказаний спосіб віднесено договором до позасудового способу звернення стягнення на заставне майно. Отже, ПАТ "Ідея Банк" самостійно і на власний розсуд визначило такий порядок набуття заставодержателем предмета застави у власність чи шляхом продажу заставодержателем предмета застави третій особі - покупцю, як позасудовий спосіб звернення стягнення. Вказавши про те, що суд першої інстанції діяв у межах чинного законодавства України і ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у межах заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції також зазначив, що одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у рахунок погашення кредитних зобов`язань та звернення стягнення на предмет застави є взаємовиключними вимогами, оскільки одночасне заявлення таких вимог призведе до подвійного стягнення боргу з боржника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ "Ідея Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу на те, що Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає можливість звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем. Банк реалізував своє право та пред`явив позов про звернення стягнення на предмет застави, визначивши спосіб: шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем. Однак суди першої та апеляційної інстанції безпідставно відмовили у позові. Також апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави є подвійним стягненням і одночасно заявлятися такі позовні вимоги не можуть.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 не скористався своїм процесуальним правом подати відзив на касаційну скаргу.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Оболонського районного суду м. Києва.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.