Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 496/2073/16-ц
провадження № 61-24728св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2016 року в складі судді Дранікова С. М. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області
від 09 березня 2017 року в складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Колеснікова Г. Я., Плавич Н. Д.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит.
Позовна заява мотивована тим, що 20 лютого 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № 581-н, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 69 306,00 доларів США, строком до 20 лютого 2026 року, зі сплатою 10,8 % річних. На забезпечення виконання зобов`язання того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань за кредитним договором. У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов указаного договору станом на 01 червня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 61 656,14 доларів США та 115 812,94 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 55 040,35 доларів США; заборгованості за відсотками за користування кредитом у період з 01 березня 2006 року по
31 травня 2016 року - 6 615,79 доларів США; пені за заборгованістю зі сплати кредиту у період з 01 червня 2015 року по 01 червня 2016 року - 2 225,34 доларів США, що еквівалентно 55 948,69 грн; пені за заборгованістю зі сплати відсотків за користування кредитом у період з 01 червня 2015 року по 01 червня 2016 року - 2 237,07 доларів США (56 243,60 грн) та 3 % річних від простроченої заборгованості за кредитом за період з 01 червня 2015 року по 01 червня
2016 року - 144,01 доларів США (3 620,65 грн).
З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2006 року
№ 581-н у розмірі 61 656,14 доларів США та 115 812,94 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09 березня 2017 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2006 року № 581-н у розмірі 61 656,14 доларів США та 115 812,94 грн - загальна сума - 1 665 949,23 грн.
У іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із доведеності розміру заборгованості та наявності підстав для задоволення позову про стягнення кредитної заборгованості із позичальника. Разом з тим відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості із поручителя виходив з того, що з такою вимогою банк звернувся після спливу шести місячного строку, тому відповідно до вимог статті 559 ЦК України порука є припиненою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2017 року ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_2 та справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення судів в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не оскаржується, тому Верховним Судом не переглядається (стаття 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що звернувшись до боржника та його поручителя з вимогою про дострокове виконання кредитного зобов`язання, забезпеченого порукою, банк змінив строк виконання основного зобов`язання, у зв`язку із чим, встановлений статтею 559 ЦК України строк для звернення до суду з вимогою щодо стягнення заборгованості з поручителя обчислюється від цієї дати, тому заявник вважав, що банком не пропущено шестимісячного строку для такого звернення, оскільки з даним позовом банк звернувся на 32 день після вручення поручителю вимоги про дострокового виконання кредитного зобов`язання. Крім того, посилався на те, що у разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання у відповідності до вимог частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється у частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку, у зв`язку із чим вважав, що не можна вважати поруку припиненою в частині невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань. Судами попередніх інстанцій у частині вимог щодо стягнення заборгованості із поручителя неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у цій частині.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У червні 2017 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що 20 лютого 2006 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит (далі - кредитний договір) № 581-н, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 69 306,00 доларів США, строком до 20 лютого 2026 року, зі сплатою 10,8 % річних.
На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором, 20 лютого 2006 року, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1, відповідно до умов якого остання несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань за кредитним договором.
Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користуванням кредитом щомісячно до останнього робочого числа місяця, наступного за звітом, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані банком проценти ануїтетними платежами у розмірі
716,00 доларів США шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань починаючи з березня 2006 року на відповідні позичкові рахунки позичальника, відкриті у філії - Одеського обласного управління ВАТ "Ощадбанк". Сплату останнього ануїтетного платежу позичальник здійснює 20 лютого 2026 року.
Пунктом 4.2.2 кредитного договору передбачено, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентів більш ніж 2 місяця, а також у інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту нарахованих процентів та інших платежів за цим договором та стягнути заборгованість за цим договором у примусовому порядку, у тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.
Відповідно до пункту 5.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов`язань із повернення основної суми кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожний день прострочення.