Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
місто Київ
справа № 161/14532/16-ц
провадження № 61-21438св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2017 року у складі суді Крупінської С. С. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 12 травня 2017 року у складі колегії суддів: Шевчук Л. Я., Грушицького А. І., Матвійчук Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 21 жовтня 2015 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки "Івеко", р/н НОМЕР_1, по шляхопроводу на просп. Соборності у м. Луцьку, не надав перевагу автомобілю марки "Део Ланос", р/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, внаслідок чого його автомобіль зазнав технічних пошкоджень. Постановою Луцького міськрайонного суду від 20 листопада 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення із застосуванням до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн.
21 жовтня 2015 року він повідомив письмово Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "УПСК") про ДТП. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження автомобілявід 05 лютого 2016 року № 65 вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 20 722, 30 грн. За проведення експертизи ним сплачено 860, 00 грн. Ремонт пошкодженого автомобіля здійснено Приватним акціонерним товариством "Волинь-авто" (далі - ПрАТ "Волинь-авто"), якому 29 грудня 2015 року ПрАТ "УПСК" перерахувало страхове відшкодування в розмірі 12 274, 29 грн. Страхова компанія частково сплатила страхове відшкодування, різниця між сумою страхового відшкодування та розміром вартості відновлення пошкодженого автомобіля становить 8 448, 01 грн.
Оскільки страхова компанія вчасно не погасила страхові виплати, то повинна сплатити пеню у розмірі 2 132, 10 грн, інфляційні витрати у розмірі 461, 38 грн та 3, 00 % річних у розмірі 179, 14 грн. У зв`язку із викладеним просив стягнути з відповідача зазначені кошти.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач поданий позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "УПСК" на користь ОСОБА_1 1 058, 00 грн на відшкодування матеріального збитку, завданого ДТП, 860, 00 грн витрат з оплати автотоварознавчого дослідження, пені у розмірі 356, 30 грн, нарахування індексу інфляції у сумі 133, 13 грн,
3 % річних в розмірі 32, 00 грн, а разом 2 439, 43 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що розмір матеріального збитку для власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_1, визначеного висновком автотоварознавчого дослідження, проведеного на підставі заяви позивача, складає 13 832, 12 грн, а страховою компанією на користь позивача виплачено страхове відшкодування у розмірі 12 274, 29 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 12 травня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПрАТ "УПЖСК" відхилено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 березня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції, зазначивши, що розмір матеріального збитку для власника пошкодженого автомобіля ОСОБА_1, визначеного висновком автотоварознавчого дослідження, проведеного на підставі заяви позивача, складає 13 832, 12 грн, а тому різниця із виплаченою страховою сумою має бути стягнутою з відповідача. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд першої інстанції безпідставно не стягнув з відповідача різницю між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 18 513, 78 грн та сумою страхового відшкодування у розмірі 12 274, 29 грн, яку страхова компанія сплатила позивачу, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу зроблений на підставі заяви позивача ОСОБА_1 у висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 05 лютого 2016 року, відповідно до якого розмір матеріального збитку, спричиненого власнику пошкодженого автомобіля складає 13 832, 12 грн.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ "УПСК" просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права. Заявник зазначив, що страховий платіж відповідач здійснив на підставі належним чином проведеної ремонтної калькуляції від 01 листопада 2015 року № 3039. При цьому потерпілий відповідно до вимог законодавства має право самостійно обрати експерта або аварійного комісара для визначення розміру збитків виключно, якщо страховик протягом 10 робочих днів не вжив заходи для визначення розміру збитків. Враховуючи, що страховик не порушував зазначені строки, у позивача були відсутні підстави для самостійного обрання експерта.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПрАТ "УПСК".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21 жовтня 2015 року з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем марки "IVECO", державний р/н НОМЕР_1, сталася ДТП, у результаті якої пошкоджений автомобіль марки "Daewoo Lanos", державний р/н НОМЕР_2, яким керував власник автомобіля позивач ОСОБА_1
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2015 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 0 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "IVECO" ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ "УПСК" за страховим полісом від 26 лютого 2015 року АІ № 5068173, який був чинним на момент ДТП, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), складає 50 000, 00 грн, франшиза - 500, 00 грн.
Дорожньо-транспортна пригода, яка сталася з вини водія ОСОБА_2, визнана відповідачем ПрАТ "УПСК" як страховий випадок.
Судом також встановлено, що страховиком ПрАТ "УПСК" сплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 12 274, 29 грн.
Зазначене відшкодування сплачено страховиком відповідно до акта огляду пошкодженого транспортного засобу, підписаного позивачем без зауважень, та на підставі ремонтної калькуляції від 01 листопада 2015 року № 3039 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.