Постанова
Іменем України
16 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 490/7033/14-ц
провадження № 61-15003св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
стягувач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль",
розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів: Кушнірової Т. Б., Базовкіної Т. М., Яворської Ж. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен банк Аваль") звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2015 року позов задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" 4 338 835, 57 грн, стягнуто з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_6 солідарно на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" 4 338 835, 57 грн, стягнуто з ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" 4 338 835, 57 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 04 лютого 2016 року заочне рішення в частині позовних вимог банку до ФОП Коріновської Л. І. скасовано, провадження в цій частині позовних вимог закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України у редакції, чинній на час постановлення ухвали (далі - ЦПК України 2004 року).
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 25 лютого 2016 року заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_1 з кожного на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 010/08-11/06-476 від 16 жовтня 2006 року станом на 19 травня 2014 року, яка становить 324 404,70 дол. США, що в еквіваленті 3 812 436,47 грн, - заборгованість за кредитом, 9 494,80 дол. США, що в еквіваленті 111 583,83 грн - заборгованість за відсотками, 412 201,14грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та 2 614,13 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, а також з кожного по 2 557,80 грн судових витрат.
У червні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявами про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Свої вимоги обґрунтовували такими обставинами. На підставі рішення суду Центральним районним судом м. Миколаєва 06 квітня 2016 року видано виконавчий лист. 19 квітня 2016 року відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 50867549 та № 50868141 з виконання виконавчого листа № 490/7033/14-ц, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 06 квітня 2016 року про стягнення відповідно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованості за кредитним договором № 010/08-11/06-476 від 16 жовтня 2006 року, яка становить 324 404,70 дол. США, що в еквіваленті 3 812 436,70 грн - заборгованість за кредитом, 9 494,80 дол. США, що в еквіваленті 111 583,83 грн - заборгованості за відсотками, 412 201,14 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, а також 2 557,80 грн судових витрат. У резолютивній частині рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 25 лютого 2016 року у справі № 490/7033/14-ц зазначено, що заборгованість за кредитом в еквіваленті 3 812 436,47 грн, однак у виконавчому листі від 06 квітня 2016 року № 490/7033/14-ц зазначено заборгованість в еквіваленті 3 812 436,70 грн. Також у резолютивній частині рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 25 лютого 2016 року зазначено, що пеня за несвоєчасну сплату кредиту складає 412 201,14 грн, тоді як у виконавчому листі від 06 квітня 2016 року № 490/7033/14-ц вказана сума зазначена як пеня за несвоєчасну сплату відсотків. Крім того, в резолютивній частині рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 25 лютого 2016 року зазначено суму пені за несвоєчасну сплату відсотків - 2 614,13 грн, однак у виконавчому листі від 06 квітня 2016 року № 490/7033/14-ц розмір цієї заборгованості не зазначений. Виконавчий лист, крім того, містить помилку в даті судового рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, а саме зазначено 30 червня 2015 року замість 25 лютого 2016 року. Також у виконавчому документі неправильно зазначено місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи.
Ухвалами Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2016 року заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано виконавчий лист № 490/7033/14-ц, виданий 06 квітня 2016 року Центральним районним судом м. Миколаєва таким, що не підлягає виконанню.
Ухвали суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки у виконавчому листі неправильно зазначено дату ухвалення рішення та резолютивну частину рішення, а банк не звертався до суду із заявою про виправлення описки у виконавчому листі, то є підстави для задоволення заяви та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалами Апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2017 року ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2016 року скасовано, постановлено нові ухвали, якими у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Ухвали суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що наявні описки у виконавчому листі не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У березні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційними скаргами, в яких просили скасувати ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2017 року та залишити в силі ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2016 року.
Касаційні скарги мотивовано тим, що у виконавчому листі від 06 квітня 2016 року № 490/7033/14-ц неправильно зазначено дату прийняття рішення, згідно з яким видано виконавчий лист, місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи стягувача, резолютивну частину рішення, у зв`язку з чим зазначений виконавчий лист не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Стягувач не звертався до суду із заявою про виправлення помилок у виконавчому листі, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно апеляційний суд помилково скасував правильні по суті судові рішення суду першої інстанції.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду