Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 285/670/16-ц
провадження № 61-41515св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач 1 та відповідач 2 за зустрічними позовами) - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
відповідач 1 (відповідач 2 та позивач за зустрічними позовами) - ОСОБА_1,
відповідач 2 (позивач та третя особа за зустрічними позовами) - ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області в складі судді Помогаєва А. В. від 20 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Житомирської області в складі колегії суддів: Коломієць О. С., Галацевич О. М., Шевчук А. М. від 25 червня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що між банком та ОСОБА_1 18 червня 2008 року був укладений договір про надання кредиту № 287/1-654, відповідно до якого ОСОБА_1 надано грошові кошти в розмірі 41 226 дол. США зі сплатою 14,5% річних. 20 серпня 2009 року між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір поруки № 1, згідно якого ОСОБА_2 зобов`язався солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору. Зобов`язання за договором відповідачі не виконали.
Ухвалою суду від 20 лютого 2018 року (яка у подальшому скасована апеляційним судом) позовну заяв ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.
У квітні 2016 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим.
Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивував тим, що відповідно до договору поруки термін повернення всієї суми кредиту - 17 червня 2013 року. На час звернення до суду порука припинена, оскільки строк дії поруки в договорі не встановлено, а кредитор не пред`явив вимоги до поручителя протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
У травні 2016 року ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання кредитного договору недійсним.
В обґрунтування позову позивач за зустрічним позовом зазначив, що кредит не отримував, договір з банком не підписував.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання договору поруки припиненим задоволеною Визнано припиненою поруку за договором поруки № 1 від 20 вересня 2009 року, який укладено між ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним кредитного договору - відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 76, 89 ЦПК України, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що він не укладав оспорений договір та сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, а тому дійшов висновку, що його волевиявлення під час укладення кредитного договору було вільним та відповідало його внутрішній волі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - ОСОБА_2 , про визнання кредитного договору недійсним - без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого зазначив про те, що суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи, прав і обов`язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з`ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам. В ході апеляційного провадження докази, які впливають на правильність та правомірність прийнятого судом рішення, стороною позивача не надавались, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 лютого 2018 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк", третя особа - ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій при розгляді його позову були неповно досліджені обставини справи, суди не надали належної оцінки наданим сторонами доказів, зробили висновки, які не відповідають обставинам справи. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення в частині його вимог суди не врахували, що позивач кредитний договір не підписував, документи в банк не надавав, машину за кредитні кошти не купував. Зазначає, що судами невірно дана оцінка експертному висновку, який встановив відсутність його підпису на кредитному договорі. Тобто його волевиявлення на час укладення договору не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, що є підставою у відповідності положень статей 203, 215 ЦК України для визнання кредитного договору недійсним.
У решті вимог судові рішення до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2019 року вказану справу № 285/670/16-ц витребувано із Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 18 червня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту № 287/1-654, зі змінами внесеними додатковою угодою № 1 від 20 серпня 2009 року, відповідно до якого останньому надано грошові кошти в сумі 41 226 дол. США з кінцевим терміном повернення до 17 червня 2013 року, зі сплатою 14,5% річних за користування кредитними коштами, на умовах повернення коштів у розмірах та строки, встановлених договором. Кредит надавався позичальнику для придбання автомобіля марки "Iveko", модель 65С 15Н, 2008 року випуску.
18 червня 2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено нотаріально посвідчений договір застави автомобіля марки "Iveko", метою якого є забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 287/1-654 від 18 червня 2008 року.
У подальшому між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір поруки № 1 від 20 серпня 2009 року, згідно якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 287/1-654 від 18 червня 2008 року.
Заперечуючи проти позову банку, ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним, у якому вказував на відсутність його виявлення на вчинення правочину та те, що коштів за оспорюваним правочином він не отримував.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.