Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 280/2625/13-к
провадження № 61-22045св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 26 липня 2016 року у складі судді Щербаченко І. В. та рішення Апеляційного суду Житомирської області від 11 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Жигановської О. С., Коломієць О. С., Якухно О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія") про стягнення страхового відшкодування.
Позовна заява мотивована тим, що 23 липня 2013 року з вини ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаної ДТП підтверджена вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2015 року, який набрав законної сили.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована у ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія".
Після ДТП ОСОБА_1 тривалий час проходила лікування, внаслідок чого їй завдано майнової шкоди у розмірі 7 222,90 грн та моральної шкоди у розмірі 3 171,19 грн. Крім того, під час ДТП позивач отримала травму голови, тому потребує пластичної операції та реабілітації, вартість яких становить 56 200,92 грн (вартість проведення пластичної операції - 21 456 грн, лазеротерапія - 11 400 грн, огляд лікаря перед проведенням операції - 200 грн, лікування препаратом "Стратадерм" - 646,92 грн, проживання пацієнта протягом 14 днів після операції у м. Києві - 22 498 грн). Вважала, що саме страховикповинен наперед сплатити вказані витрати.
Зазначила, що вона подала до відповідача заяву про виплату страхового відшкодування, яка була залишена без задоволення, тому має право на стягнення інфляційних втрат.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути з ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" 66 341,32 грн страхової суми на відшкодування матеріальних збитків, пов`язаних із заподіянням шкоди здоров`ю і лікуванням, а також 3 317,06 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Житомирської області від 26 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 страхову суму на відшкодування матеріальних збитків, пов`язаних із заподіянням шкоди здоров`ю і лікуванням, компенсацію моральної шкоди та пеню у розмірі 5 591,20 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внаслідок ДТП позивач зазнала тілесних ушкоджень та проходила лікування, тому має право на стягнення документально підтверджених витрат та моральної шкоди. Оскільки відповідач вчасно не виконав свої зобов`язання, тому зобов`язаний сплатити пеню відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Разом з тим, відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на пластичну операцію у майбутньому, оскільки це не є шкодою у розумінні статті 23 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Також відсутні підстави для стягнення зі страховика витрат на придбання препаратів для лікування хвороб серця, оскільки позивачем не надано підтвердження необхідністю лікування даними препаратами після ДТП та причинно-наслідкового зв`язку між вищевказаною ДТП і лікуванням хвороб серця.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 11 жовтня 2016 року заочне рішення місцевого суду змінено в частині стягнення з ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, збільшивши розмір відшкодування матеріальних збитків, пов`язаних із заподіянням шкоди здоров`ю і лікуванням з 5 101,46 грн до 5 898,55 грн, та моральної шкоди - з 255,08 грн до 294,93 грн.
Заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 234,66 грн пені скасовано.
Заочне рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог щодо відшкодування матеріальних збитків, пов`язаних із заподіянням шкоди здоров`ю і лікуванням та моральної шкоди залишено без змін.
Стягнуто з ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" 80,67 грн судового збору в дохід держави.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції припустився помилки при визначенні розміру матеріальної шкоди, тому рішення в цій частині підлягає зміні шляхом збільшення відповідного відшкодування з 5 101,46 грн до 5 898,55 грн та моральної шкоди як похідної вимоги з 255,08 грн до 294,93 грн (5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю).
Копії чеків на придбання лікарських препаратів і засобів подані позивачкою у кількох екземплярах кожен, їх оригінали також наявні у справі і саме останні враховуються судом при визначенні відшкодування. Крім того, у позовній заяві не конкретизовано перелік лікарських засобів і матеріалів, які придбані позивачем для лікування травм, отриманих внаслідок ДТП.
Разом з тим, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат не пов`язаних із лікуванням травм внаслідок ДТП (благодійні внески, препарати для лікування серцевих захворювань, засоби від комарів тощо), та вартості проведення пластичної операції у розмірі 21 456 грн, лазеротерапії - 11 400 грн, огляд лікаря перед проведенням операції - 200 грн, лікування препаратом "Стратадерм" - 646,92 грн, проживання пацієнта протягом 14 днів після операції в м. Києві - 22 498 грн, оскільки відповідальність страхової компанії є обмеженою в контексті положень статті 24 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". На страховика покладається обов`язок відшкодування обґрунтованих витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я тощо, тобто не можливих (майбутніх витрат), а реально понесених та документально підтверджених відповідним закладом охорони здоров`я.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1 та стягнув з відповідача 234,66 грн пені, проте вона таких вимог не заявляла, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Разом з тим, місцевим судом залишились не вирішеними вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, що позбавляє апеляційний суд можливості перевірити законність і обґрунтованість рішення в цій частині.
Короткий зміст вимог касаційних скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати заочне рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що внаслідок ДТП позивача зазнала тілесних ушкоджень, тому відповідач, в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, зобов`язаний відшкодувати завдані збитки. Суди безпідставно зменшили розмір завданих збитків.
Суд першої інстанції в порушення норм права не розглянув позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат. Апеляційний суд вказаних недоліків місцевого суду не усунув та безпідставно залишив рішення суду в цій частині без змін.
Суди дійшли помилкового висновку, що позивач не позбавлена можливості на стягнення витрат на лікування у майбутньому, отже відповідач зобов`язаний оплатити вартість пластичної операції, якої потребує позивач.
Доводи інших учасників справи
Інший учасник справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
17 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 23 липня 2013 року з вини ОСОБА_2 відбулася ДТП, внаслідок якої ОСОБА_1 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаної ДТП підтверджена вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 13 березня 2015 року, який набрав законної сили в частині встановлених обставин цієї події.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована у ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія".
ОСОБА_1 подала заяву до ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" про отримання страхового відшкодування, проте отримала відповідь, що подана заява не відповідає вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та необхідно подати документи відповідно до статті 35 цього Закону. Інших звернень від позивача до страховика не надходило.
Відповідно до наданих ОСОБА_1 доказів нею було придбано лікарських засобів та матеріалів на загальну суму 5 898,55 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.