Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 686/7781/13-ц
провадження № 61-30632св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 25 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ВАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 5 888,30 грн із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 24 січня 2008 року.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що його заява разом з умовами надання кредиту фізичним особам "Розстрочка", тарифами складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві від 25 січня 2007 року.
Позичальник належним чином свої зобов`язання за договором не виконував, тому станом на 14 березня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 25 716,34 грн, у тому числі: за кредитом - 2 128,22 грн, за відсотками за користування кредитом - 7 334,91 грн, пеня - 14 552,43 грн, штраф - 500 грн (фіксована частина) і 1 200,70 грн (процентна складова). Зазначену заборгованість банк просив стягнути з відповідача.
На підставі викладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 25 716,34 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2017 року (в складі судді Салоїд Н. М.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем у суді першої інстанції, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
У матеріалах справи відсутні докази, що позивач підписав та погодився на додані до позовної заяви умови кредитування, відповідно до яких строк позовної давності збільшено до 50 років.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в позові про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 21 березня 2010 року до 16 грудня 2010 року та ухвалено в цій частині нове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 21 березня 2010 року до 16 грудня 2010 року у розмірі 1 947,33 грн.
У решті вимог про стягнення відсотків, пені, штрафів рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судові витрати у розмірі 41,19 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що банком у межах трирічного строку позовної давності пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості за відсотками за кредитним договором за період з 21 березня 2010 року до 16 грудня 2010 року у розмірі 1 947,33 грн.
Щодо решти вимог про стягнення відсотків, пені, штрафів, вони пред`явлені позивачем з пропущенням строку позовної давності.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 2 128,22 грн та закрито провадження у справі в цій частині.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на підставі судового наказу № 2н-4585/07 від 25 жовтня 2007 року, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто заборгованість кредитом (тіло кредиту) в розмірі 4923,58 грн.
У зв`язку з тим, що судовий наказ набрав законної сили і на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 січня 2008 року прийнятий до примусового виконання, рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 2 128,22 грн підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що оскільки ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області 03 жовтня 2017 року скасовано судовий наказ від 25 жовтня 2007 року Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, то оскаржувана ухвала апеляційного суду як така, що була постановлена з урахуванням цього судового наказу також не може бути залишена без змін.
Доводи інших учасників справи
У листопаді 2017 рокуПАТ КБ "ПриватБанк" подало відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що, підписавши заяву на отримання кредиту, позичальник погодився на умови та правила надання банківських послуг, тому вони є обов`язкові до виконання сторонами.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань.
Банк надав обґрунтований розрахунок, який підтверджує заборгованість відповідача.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 25 січня 2007 року ОСОБА_1 підписав анкету позичальника, відповідно до якої він отримав у ВАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", кредит у розмірі 5 888,30 грн із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 12 місяців до 24 січня 2008 року.
Умовами укладеного між сторонами договору також передбачено сплату щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 94,21 грн та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 535,30 грн.
Сторони цього правочину погодили, що погашення заборгованості здійснюється щомісяця у період сплати, за який приймається період з 25 до 30 числа кожного місяця. Позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у розмірі 617,84 грн для погашення заборгованості за кредитом.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з моменту укладення кредитного договору останній платіж вніс до травня місяця 2007 року, більше платежів на погашення кредиту не здійснював.
25 жовтня 2007 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької областівидав судовий наказ № 2н-4585/07, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ "Приватбанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк", заборгованість за кредитом в сумі 4923,58 грн за вказаним кредитним договором та 40,50 грн судових витрат.
В установленому ЦПК України порядку судовий наказ був виданий стягувачеві і пред`явлений ним до виконання, постановою державного виконавця від 24 січня 2008 року відкрито виконавче провадження.
Відповідач в суді першої інстанції, заперечуючи проти позову, заявив про застосування строку позовної давності.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала апеляційного суду зазначеним вище вимогам закону відповідає в повному обсязі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в зв`язку з невиконанням позичальником умов договору банк в вересні 2007 року звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо дострокового повернення ОСОБА_1 частини позики, що залишилася та сплати процентів, комісії та пені станом на 26 вересня 2017 року, відповідно змінивши строк виконання основного зобов`язання.