Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 706/312/16-ц
провадження № 61-32718св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року у складі судді Олійника М. Ф. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Ювшина В. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), яке змінило найменування на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 01 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 7 100 грн із терміном повернення, що відповідає строку дії картки, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору утворилася заборгованість.
Ураховуючи викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 33 658 грн 43 коп. за кредитним договором, яка складається з: 7 052 грн 65 коп. - заборгованість за кредитом; 22 389 грн 42 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 137 грн 39 коп. - пеня та комісія, 500 грн - штраф (фіксована частина); 1 578 грн 97 коп. - штраф (процентна складова).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 579 грн 46 коп. У частині позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 2 078 грн 97 коп. відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору з боржника на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором. Разом з тим суд першої інстанції дійшов висновку про те, що одночасне стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором було б порушенням вимог статті 61 Конституції України, тому відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 2 078 грн 97 коп.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, яка підлягає застосуванню, ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просив скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та зупинено виконання рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 30 травня 2017 року до закінчення виконання касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
01 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б вказували на видачу банком ОСОБА_1 кредиту у розмірі 7 100 грн. Крім того, строк дії картки закінчився більше ніж три роки тому і вона була вилучена у нього банком, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 серпня 2007 року між ЗАТ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2 000 грн (надалі, 02 серпня 2013 року кредитний ліміт був збільшений до 7 100 грн (а.с. 45) у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Договір складається із заяви клієнта, пам`ятки клієнта, умов та правил надання банківських послуг, (далі - Умови) правил користування платіжною карткою та тарифів банку (а.с. 11).
Підписана ОСОБА_1 заява разом із вказаними документами становить між банком та клієнтом договір, про що зазначено у заяві, яку підписав ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 9.12 Умов, договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання (а.с. 15).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31 січня 2016 року становить 33 658 грн 43 коп., яка згідно з наданим банком розрахунком складається з: 7 052 грн 65 коп. - заборгованість за кредитом; 22 389 грн 42 коп. -заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 137 грн 39 коп. - пеня та комісія; 500 грн штраф (фіксована частина); 1 578 грн 97 коп. - штраф (процентна складова) (а.с. 7-9).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що одночасне стягнення пені та штрафу за порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором є порушенням вимог статті 61 Конституції України. Тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 2 078 грн 97 коп.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).