Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 438/147/15-ц
провадження № 61-26058св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2018 року в складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення без надання іншого житла.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 липня 2007 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, в забезпечення виконання зобов`язань за яким цього ж дня укладено договір іпотеки, яким ОСОБА_1 передав в іпотеку позивачу житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Оскільки ОСОБА_1 не виконував умов кредитного договору, на предмет іпотеки звернено стягнення шляхом його реалізації з прилюдних торгів, на яких право власності на цей житловий будинок набув ПАТ "Універсал Банк".
Враховуючи, що спірний житловий будинок придбаний ОСОБА_1 за кредитні кошти, позивач звернувся до відповідачів з вимогою про добровільне звільнення житлового приміщення. Однак така вимога відповідачами не виконана, чим порушено права позивача як власника житлового будинку.
ПАТ "Універсал Банк" просило суд зобов`язати відповідачів не чинити перешкод в доступу до будинку та виселити без надання іншого житла ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 із зазначеного житлового будинку.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 30 листопада 2017 року в задоволенні позову ПАТ "Універсал Банк" відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач не надав належних доказів на підтвердження тієї обставини, що кошти, отриманні за кредитним договором від 24 липня 2007 року, були використані відповідачем для придбання спірного житлового будинку, оскільки з наданої копії заяви на отримання кредиту неможливо встановити її зміст. Крім того, суд першої інстанції вказав, що відповідачі на момент звернення позивача до суду не були зареєстровані у спірному житловому будинку.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2018 року рішення Бориславського міського суду Львівської області від 30 листопада 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким виселено без надання іншого житла ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з будинку АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки відповідно до копії анкети - заяви на отримання кредиту від 20 червня 2007 року, долученої до апеляційної скарги, ОСОБА_1 у графі мета кредитування вказав: "купівля нерухомості", то факт отримання кредиту для купівлі житлового будинку та оплату його вартості кредитними коштами знайшли своє підтвердження.
Враховуючи, що іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, й те, що факт звернення стягнення на предмет іпотеки - жиле приміщення відповідно до частини другої статті 39 Закону України "Про іпотеку" є підставою для виселення мешканців цього приміщення, суд апеляційної інстанції вважав, що наявні підстави для задоволення позовних вимог про виселення відповідачів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що житловий будинок, переданий в іпотеку, не був придбаний за кошти, які отримані від ПАТ "Універсал Банк" за договором кредиту. Зазначив, що апеляційним судом був проігнорований правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові № 6-39цс15 від 18 березня 2015 року.
На думку заявника, апеляційний суд також порушив норми процесуального права, оскільки розглянув справу за відсутності його представника та інших учасників справи.
ОСОБА_1 звернув увагу суду, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем протиправно змінено підставу позову після початку розгляду справи по суті.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано з Бориславського міського суду Львівської області цивільну справу № 438/147/15-ц. Крім того, вказаною ухвалою зупинено виконання постанови Апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2018 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 липня 2007 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №24/100-07К, згідно з яким останній отримав кредит у сумі 105 000,00 доларів США.
24 липня 2007 року приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу Фірманом Б. І. посвідчено договір купівлі - продажу будинку, відповідно до якого ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_12 будинок АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 24 липня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, згідно з яким ОСОБА_1 передав в іпотеку житловий будинок АДРЕСА_1 .
У період дії кредитного договору відповідач не виконував його умов, у зв`язку з чим позивачем було направлено письмові попередження про необхідність погашення заборгованості протягом 30 днів, а в разі невиконання вказаної вимоги, попереджено про можливе звернення стягнення на іпотечне майно та виселення з житлового приміщення.
Вимога щодо погашення заборгованості виконана не була, тому позивач звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації з прилюдних торгів. 21 листопада 2013 року ПАТ банк набув право власності на предмет іпотеки шляхом придбання його з прилюдних торгів та зареєстрував право власності на нього в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до положень статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Згідно із частинами першою та другою статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.