Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 336/5828/16
провадження № 61-30894сво18
Верховний Суд Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Висоцької В. С., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - комунальне підприємство "Титан"
представник відповідача - Шамрай Олена Юріївна,
третя особа-1 - директор комунального підприємства "Титан" Іщенко Лариса Георгіївна,
третя особа-2 - Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості" працівників комунального підприємства "Титан",
третя особа-3 - Всеукраїнська професійна спілка "Захист справедливості", представник третьої особи -3 - Чижов Сергій Васильович,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Титан" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Зарютіна П. В. від 01 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області у складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С. від 01 серпня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства "Титан" (далі - КП "Титан") про визнання звільнення незаконним, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що з 06 березня 2015 року він працював на посаді охоронника у КП "Титан", а з 01 квітня 2015 року - сторожем. Наказом №184 від 05 вересня 2016 року його було звільнено з підприємства на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України за скороченням штату.
Позивач зазначав, що в порушення вимог статей 43, 252 КЗпП України роботодавець не звертався за попередньою згодою на звільнення до профсоюзного органу та вищестоящої профспілки, членом якої є ОСОБА_1 ; крім того йому не пропонувались вільні вакантні місця на підприємстві, не розглядалась і не надавалась можливість розглянути переважне право залишення на роботі.
З огляду на вказане та остаточно уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати звільнення незаконним та поновити його на посаді сторожа КП "Титан", зобов`язати відповідача оплатити вимушений прогул у розмірі 19 333 грн з урахуванням обов`язкових платежів, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць, відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000 грн та зобов`язати відповідача видати йому трудову книжку без запису про незаконне звільнення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2017 року залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб первинну профспілкову організацію Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості" працівників КП "Титан", Всеукраїнську професійну спілку "Захист справедливості".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 року позов задоволено частково. Визнано звільнення ОСОБА_1 згідно з наказом № 184 від 05 вересня 2016 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України незаконним. Поновлено ОСОБА_1 на посаді сторожа служби сторожів КП "Титан". Стягнуто з КП "Титан" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13 255 грн 66 коп., моральну шкоду у розмірі 700 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 3 200 грн. Визначена сума середнього заробітку підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що звільнення позивача відбулось з порушенням норм трудового законодавства, оскільки КП "Титан" не надано доказів відмови позивача від зайняття вакантних посад та доказів щодо звернення відповідача до первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості" працівників КП "Титан", членом якої є позивач, а тому останній підлягає поновленню із стягненням з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яку суд оцінив у 700 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 01 серпня 2017 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 22 серпня 2017 року, апеляційну скаргу з доповненнями КП "Титан" відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 рокузалишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, оскільки відповідачем порушено вимоги частини другої статті 40, статей 49-2, 43, 252 КЗпП України та статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року КП "Титан" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано справу № 336/5828/16-ц з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Зупинено виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 року в частині стягнення з КП "Титан" на користь державного бюджету Шевченківського району м. Запоріжжя судового збору в сумі 1 102 грн 40 коп. та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 01 серпня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року справа передана на розгляд Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року справа передана на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2019 справу прийнято до розгляду та призначено в судове засідання.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що відповідач пропонував позивачу вакантні посади, які були на підприємстві та відповідали його кваліфікації, проте останній відмовився від отримання вказаних документів і ознайомлення із вакантними посадами, а тому відповідачем не порушено вимоги статті 49-2 КЗпП України. Також відповідачем не порушувалися норми статей 43, 252 КЗпП України, оскільки позивачем не було доведено належним чином до роботодавця інформації про створення первинної профспілкової організації Всеукраїнська професійна спілка "Захист справедливості" працівників КП "Титан". Таким чином відповідач вважав, що ним було дотримано вимоги діючого законодавства, що регулюють звільнення працівників за скороченням штату, а саме за три місяця узгоджено з профкомом, який діяв на підприємстві, можливість майбутнього скорочення сторожів, за два місяця ознайомлено сторожів з наказами, запропоновано їм вакантні посади, вручено персональні попередження про скорочення, з`ясовано, чи не користується працівник переважним правом на залишення на роботі, узгоджено скорочення працівників, які були членами первинно-профспілкової організації з профкомом, який легітимно діє на підприємстві. Крім того судами були не виконані вимоги частини дев`ятої статті 43 КЗпП України щодо зупинення провадження по справі для запиту згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 06 березня 2015 року позивач працював на посаді охоронника, а з 01 квітня 2015 року - сторожем у службі сторожів КП "Титан".
Наказом КП "Титан" № 117 від 01 липня 2016 року виведено із штатного розпису комунального підприємства посаду "сторож" в кількості 15 одиниць та затверджено новий штатний розпис з 06 вересня 2016 року,а наказом № 118 від 04 липня 2016 року затверджено список працівників, які підлягають звільненню у зв`язку із скороченням штату, і відомість попередження про майбутнє звільнення (додаток №1 до наказу).
Відповідно до акту від 06 липня 2016 року ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення із наказами КП "Титан" від 01 липня 2016 року № 117 та від 04 липня 2016 року № 118, а також від отримання персонального попередження. Цього ж дня персональне попередження про майбутнє звільнення та запрошення на засідання профкому було направлено на адресу ОСОБА_1, однак повернулося на адресу КП "Титан" за закінченням терміну зберігання.
Наказом № 184 від 05 вересня 2016 року позивача було звільнено на підставі пункту 1 статті КЗпП України за скороченням штату з 06 вересня 2016 року.
Також судами установлено, що 02 липня 2002 року відбулася реєстрація об`єднання громадян - Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості", що підтверджується свідоцтвом. Статут Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості" затверджений першим з`їздом ВПС "Захист справедливості" 25 січня 2002 року, яка легалізована Міністерством юстиції України 02 липня 2002 року.
Відповідно до протоколу установчих зборів первинної профспілкової організації Всеукраїнська професійна спілка "Захист справедливості" працівників КП "Титан" від 27 червня 2016 року на засіданні вирішувались питання: про створення первинної профспілкової організації, прийняття Статуту, вибори керівних органів, реєстрацію первинної профспілкової організації.
Витяг з протоколу від 01 липня 2016 року Центральної ради Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості" свідчить про визнання первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості" організаційною ланкою Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості".
Листом від 05 липня 2016 року повідомлено директора КП "Титан" Іщенко Л. Г. про створення у КП "Титан" первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості", згідно з яким головою профспілкового комітету обрано ОСОБА_1, членами профспілкового комітету - ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25 липня 2016 року було проведено державну реєстрацію первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки "Захист справедливості" працівників КП "Титан", керівником якого є ОСОБА_1 .
При цьому судами установлено, що позивач в інших профспілкових організаціях не перебував, в тому числі й у первинній профспілковій організації КП "Титан".
Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що звільнення позивача із займаної посади було проведено за відсутності згоди профспілки, членом та керівником якої він є, а тому наявні правові підстави для визнання звільнення позивача незаконним і поновлення його на роботі із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що у різних колегіях суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (нині у різних палатах) існує наявність різного підходу до розуміння та тлумачення частини дев`ятої статті 43 КЗпП України, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.
Оскільки судді, які входили до складу Другої судової палати Касаційного цивільного суду та приймали постанову 27 лютого 2019 року у справі № 333/5300/17-ц, від викладеного висновку в якій Друга судова палата Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити, знаходяться у складі іншої палати, то наявні підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.