ПОСТАНОВА
Іменем України
17 вересня 2019 року
Київ
справа №810/3806/18
адміністративне провадження №№К/9901/11333/19, К/9901/12479/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДФС у Київській області та ОСОБА_1
на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року (суддя Терлецька О.О.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (судді: Кучма А.Ю. (головуючий), Аліменко В.О., Безименна Н.В.)
у справі № 810/3806/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2018 року № 0125173-5202-1006.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2018 року адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2018 року № 0125173-5202-1006; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 704,80 грн (набрало законної сили 04 березня 2019 року у зв`язку з поверненням ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області).
04 грудня 2018 року позивач звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 63 000 грн.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги адвоката задоволено частково: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 25 000 грн.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 березня 2019 року додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року скасував у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 25 000 грн та ухвалив у цій частині нову постанову. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати, пов`язані з наданням йому професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 2500 грн. У решті додаткове рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій про розподіл судових витрат, ГУ ДФС у Київській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням йому професійної правничої допомоги адвоката, в повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначив, що в матеріалах справи не міститься доказу, який реально підтверджує перерахування коштів за правову допомогу адвоката, а сума судових витрат на правову допомогу є безпідставно завищеною та необґрунтованою.
Разом із тим, ОСОБА_1 також звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просив їх скасувати в частині відмови у стягненні заявленої суми судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення у відповідній частині про задоволення заяви в повному обсязі. Зокрема, позивач зазначив, що надав до суду всі необхідні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а розмір заявленої суми за надану правову допомогу в даній справі надмірним вважати не можна.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому виклав доводи, аналогічні тим, що зазначені в його касаційній скарзі.
Позивач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги сторін не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: