ПОСТАНОВА
Іменем України
16 вересня 2019 року
Київ
справа №488/779/15-а
адміністративне провадження №К/9901/7530/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2016 року (ухвалена головуючим суддею: Селіщевою Л.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі № 488/779/15-а (постановлену в складі: головуючого судді - Єщенка О.В., суддів: Димерлія О.О., Шеметенко Л.П.) за позовом ОСОБА_1 до Управління з використання комунальної власності Миколаївської міськради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування розпорядження, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління з використання комунальної власності Миколаївської міськради (далі - відповідач, Управління), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просив скасувати Розпорядження Фонду комунальної власності Миколаївської міської ради від 11.05.2006 за №1219-р про задоволення заяви ОСОБА_1 про передачу квартири АДРЕСА_1, в приватну спільну часткову власність.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що передача квартири АДРЕСА_1, в приватну спільну часткову власність ОСОБА_1, ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ) відбулась на підставі фальсифікованих документів, а також без згоди інших членів сім`ї наймача, які постійно мешкають у вказаній квартирі. Передача займаної квартири у приватну власність в межах безоплатної приватизації житла відбулась з грубим порушенням вимог законодавства, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного розпорядження органу приватизації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що передача квартири в приватну спільну часткову власність відбулась в межах повноважень органу приватизації, на підставі необхідних та належних документів, тому оскаржуване розпорядження прийняте у відповідності до вимог законодавства та підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невірну оцінку наявних у матеріалах справи доказів, просить скасувати постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 січня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі № 488/779/15-а, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
В доводах касаційних скарг заявник зазначив, що суди попередніх інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не встановили та не з`ясували обставини того, що всі члени сім`ї наймача, в тому числі, незареєстровані, мають право на участь у приватизації. Наполягає на тому, що висновки судів про відсутність права у дружини та молодшої доньки права на спірну квартиру є помилковими.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суду України ухвалою від 09 червня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
26 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2019 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.05.1982 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрований шлюб. У даному шлюбі у подружжя народилось три доньки ОСОБА_6, 1983 року народження, ОСОБА_6, 1984 року народження та ОСОБА_9, 1993 року народження.
27 грудня 1996 року виконкомом Миколаївської міської ради видано ордер за № 1133 серія 016051 на житлове приміщення- трикімнатну квартиру АДРЕСА_2, квартиронаймач - ОСОБА_1
Розпорядженням №1219 від 11 травня 2006 року задоволено зайву наймача - ОСОБА_1 про безоплатну передачу квартири АДРЕСА_1 шляхом приватизації.
Розпорядження №1219 від 11 травня 2006 року реалізовано шляхом оформлення свідоцтва про право власності від 18.05.2006 року на квартиру за ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 по 1/3 частці.
Підставою для видання Розпорядження №1219 від 11 травня 2006 року слугувала заява, подана 14.04.2006 наймачем та повнолітніми членами сім`ї, - ОСОБА_1, ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_6 ( ОСОБА_8 ) про оформлення передачі в приватну спільну часткову власність квартири, приміщення комунальної квартири, зайнятої ними на умовах найму, в межах безоплатної приватизації житла.
Позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом, посилався на те, що оскаржуване розпорядження органу приватизації є протиправним з підстав неврахування інтересів ОСОБА_2 - дружини та ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) - дочки (ІНФОРМАЦІЯ_1), оскільки згідно Довідок №1556, №1557 від 26.10.2012 року, виданих ВК Лиманської сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) з 12.07.2001 року по 24.09.2011 року були зареєстровані та постійно проживали за адресою: АДРЕСА_3, тобто на час прийняття оскаржуваного розпорядження у розумінні ч. 2 ст. 8 Закону України від 19.06.1992 року №2482-XII не були членами сім`ї наймача, які постійно проживали у квартирі, відносно якої прийнято рішення щодо передачі у власність в порядку приватизації житла.
Позивач вважає, що оскаржуваним розпорядженням порушено право ОСОБА_2. та ОСОБА_9 на участь у приватизації вкартири.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
З такими висновками судів колегія не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 2 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 цього Кодексу визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.