ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 4/2023-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" - не з`явився,
Закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод" -
не з`явився,
ОСОБА_1 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі)
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 (у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б. (головуючий), Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.) про закриття апеляційного провадження
у справі №4/2023-10
за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар"
до Закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод"
про визнання співвласності на новостворене майно,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2011 у справі №4/2023-10 позов Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Шар" (далі - МПВКП "Шар", позивач) до Закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод" (далі - ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод", відповідач) задоволено.
Визнано за МПВКП "Шар" право власності на 5/6 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірне нежитлове приміщення).
Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 858,40 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Підставою для визнання права власності на 5/6 частин спірного нежитлового приміщення за МПВКП "Шар" було те, що позивачем проведено роботи по ремонту (переобладнання, поліпшення) орендованого приміщення за договором про найм (оренду) від 10.10.2007 №14.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 31.01.2011, ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) у вересні 2018 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції від 31.01.2011, прийняти нове, яким у задоволенні позову МПВКП "Шар" відмовити повністю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2018 поновлено строк на подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції від 31.01.2011, відкрито апеляційне провадження, призначено справу №4/2023-10 до розгляду на 12.12.2018 (т.2 а.с.124, 125).
В подальшому провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2011 неодноразово відкладалось та зупинялось до розгляду касаційних скарг позивача та відповідача на постановлені у справі процесуальні ухвали.
У судовому засідання 11.06.2019 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2011 закрито на підставі п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції зазначив, що у рішенні від 31.01.2011 у справі №4/2023-10, учасником якої ОСОБА_1 не був, суд першої інстанції не вирішував питання щодо його прав, інтересів та обов`язків, оскільки зазначені ОСОБА_1 нові обставини про укладення між ним та відповідачем договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 09.08.2017, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на цілісний майновий комплекс, за адресою: АДРЕСА_2 (до якого входить спірне нежитлове приміщення) (далі - цілісний майновий комплекс), на час прийняття рішення від 31.01.2011 учасникам справи та суду не були і не могли бути відомі.
Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2019, у липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження апеляційного розгляду.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що цілісний майновий комплекс, до якого входить спірне нежитлове приміщення, був предметом іпотеки за іпотечним договором від 16.11.2007 №4143, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" з метою забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Авена" (далі - ТОВ "Авена") кредиторських зобов`язань за кредитними договорами від 15.11.2007, право вимоги за якими відступалось неодноразово.
Ураховуючи укладення між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" договорів про відступлення права вимоги від 01.09.2016 за кредитними та іпотечним договорами, ОСОБА_1 набув статусу нового кредитора та нового іпотекодержателя, а після укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 09.08.2017 №1379 із ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" - набув право власності на цілісний майновий комплекс, до якого входить спірне нежитлове приміщення.
Таким чином, приймаючи рішення від 31.01.2011, Господарський суд Хмельницької області безпідставно не залучив до участі у справі №4/2023-10 ПАТ "УкрСиббанк" (первісного кредитора та іпотекодержателя), чим порушив права та інтереси ОСОБА_1 як власника цілісного майнового комплексу.
З огляду на викладені в касаційній скарзі обставини ОСОБА_1 зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що рішення суду першої інстанції від 31.01.2011 не стосується його прав, інтересів та обов`язків.
Сторони у справі та ОСОБА_1 своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників сторін та ОСОБА_1
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У ч.1 ст. 254 ГПК України закріплено норму, відповідно до якої учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто суд має розглянути і вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на час розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають зі сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може бути взято до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від 04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від 16.04.2019 у справі № 12/91, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ.
Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 31.01.2011, ОСОБА_1 посилався на те, що вказаним рішенням вирішено питання про його права та інтереси.
В обґрунтування порушення рішенням суду першої інстанції від 31.01.2011 своїх прав та інтересів як нового власника цілісного майнового комплексу, до якого входить частина спірного нежитлового приміщення, ОСОБА_1 посилався на те, що цілісний майновий комплекс був предметом іпотеки за іпотечним договором від 16.11.2007 №4143, укладеним між ПАТ "УкрСиббанк" та ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" з метою забезпечення виконання ТОВ "Авена" кредиторських зобов`язань за кредитними договорами від 15.11.2007 №11252689000 та №11252713000, а свої права вимоги за кредитними договорами від 15.11.2007 №11252689000 та №11252713000 та іпотечним договором від 16.11.2007 №4143, ПАТ "УкрСиббанк" внаслідок укладення наступних договорів відступлення права вимоги відступив йому ( ОСОБА_1 ).