У Х В А Л А
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 810/531/16
Провадження № 11-851апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі № 810/531/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Приватного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - уповноважена особа, Фонд, ПАТ "Радикал банк" відповідно), третя особа - Фонд, про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи, у якому просила:
- визнати протиправним рішення відповідача про нікчемність трансакції щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами" на суму 200000,00 грн, дата вчинення трансакції 09 липня 2015 року;
- зобов`язати уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 25 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2016 року відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Дробкова Т. В. у серпні 2016 року подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 17 жовтня 2016 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 серпня 2019 року передав цю справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
З огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є судове рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, щодо правильності застосування судами норм процесуального законодавства, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні, незважаючи на клопотання учасників справи про розгляд справи за їх участю, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.