У Х В А Л А
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 814/4100/15
Провадження № 11-849апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Приватного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - Уповноважена особа, Фонд, ПАТ "Банк "Київська Русь" відповідно) ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду, Уповноваженої особи, третя особа - ПАТ "Банк "Київська Русь", про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фонду та Уповноваженої особи, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення даних про ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду;
- зобов`язати Уповноважену особу включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов`язати Фонд включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 10 лютого 2016 року позов задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 08 червня 2016 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року скасував в частині щодо зобов`язання Фонду включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та відмовив у задоволенні позову в цій частині вимог. В іншій частині постанову суду залишив без змін.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Уповноважена особа у червні 2016 року подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 11 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження в цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У лютому 2018 року справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13 серпня 2019 року передав цю справу разом із касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, мотивувавши це тим, що учасник справи оскаржує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі Уповноважена особа просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
З огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, зокрема, щодо правильності застосування судами норм процесуального законодавства, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні, незважаючи на клопотання Уповноваженої особи про розгляд справи за її участю, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.