У Х В А Л А
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 161/17549/17
Провадження № 11-836апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали касаційної скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" (далі - СТОВ "Агропродторг") на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2018 року у справі № 161/17549/17 за позовом СТОВ "Агропродторг" до державного реєстратора відділу реєстрації бізнесу та дозвільних процедур Департаменту "Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку" Луцької міської ради (далі - державний реєстратор), третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправними дій, скасування запису та
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2017 року СТОВ "Агропродторг" звернулося до суду з позовом до державного реєстратора, у якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача по внесенню 06 листопада 2017 року до Єдиного державного реєстру запису № 11989990022010201 (11871050015000327) "Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням" щодо СТОВ "Агропродторг";
- визнати протиправним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі № 11989990022010201 (11871050015000327) від 06 листопада 2017 року щодо СТОВ "Агропродторг".
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 02 березня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 травня 2019 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 березня 2018 року скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, СТОВ "Агропродторг" у червні 2018 року подало касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду .
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 07 серпня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
За правилами частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
З огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є судове рішення суду апеляційної інстанції, щодо правильності застосування судом норм процесуального законодавства, а характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні, незважаючи на клопотання позивача про розгляд справи за його участю, Велика Палата Верховного Суду призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.