ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 569/1635/16-ц
Провадження № 14-238свц19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - ДКС), Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області (далі - УМВС), Головне управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУ НП), Сарненський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Рівненській області (далі - Сарненський РВ),
розглянула у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_2, ОСОБА_1 - ОСОБА_3
про перегляд за виключними обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року з підстав установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до держави України в особі ДКС, Управління МВС, ГУ НП, Сарненського РВ про відшкодування моральної шкоди, та
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили стягнути з відповідачів по 500 000,00 грн на користь кожного на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю посадових та службових осібправоохоронних органів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 березня 2011 року у будинку АДРЕСА_1 була знайдена мертвою їхня дочка ОСОБА_4, а також інші особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 17, виданим 03 березня 2011 року Комунальним закладом "Обласне бюро судово-медичної експертизи" Рівненської обласної ради, смерть ОСОБА_4 настала внаслідок гострого отруєння окисом вуглецю. Проте з таким висновком позивачі не погодилися, оскільки наявні всі підстави вважати, що ОСОБА_4 та інших знайдених осіб було вбито, про що свідчили обставини місця події.
Починаючи з 2011 року, у порушенні кримінальної справи правоохоронні органи постійно відмовляли. Безліч разів постанови про відмову у порушенні кримінальної справи були скасовані як прокурором, так і судом, органам слідства постійно надавалися вказівки, якими останні нехтували. Позивачі постійно змушені докладати значних зусиль щоб відповідачі розслідували кримінальне провадження та встановили винних осіб.
Позивачам заподіяно моральну шкоду у результаті бездіяльності щодо непроведення ефективного досудового розслідування обставин загибелі дочки ОСОБА_4 , постійним та численним винесенням незаконних постанов про відмову в порушенні кримінальної справи та закриття кримінального провадження.
Моральна шкода позивачів зумовлена постійним нехтуванням відповідачами вимогами законодавства щодо належного досудового розслідування, що викликало необхідність докладати значних зусиль з метою примушування відповідачів виконувати свої функції; неможливістю встановлення дійсних причин смерті дочки позивачів у зв`язку з порушеннями, допущеними на ранній стадії слідства, порушенням статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у відношенні позивачів, необхідністю дворазової ексгумації, що відбулося у присутності позивачів, відібрання та переміщення частин тіла в цілях досудового розслідування.
У зв`язку із протиправною поведінкою відповідачів, позивачі тривалий період часу відчувають зневіру та розчарування, втрату будь-яких сподівань на ефективне і належне розслідування, втрату моральних сил постійно надсилати звернення і скарги у зв`язку з бездіяльністю.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 Стягнуто з Державного бюджету України через ДКС на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 5 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю посадових та службових осіб УМВС, ГУ НП, Сарненського РВ.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року скасовано рішення Апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2016 року, залишено в силі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 травня 2016 року.
Короткий зміст вимог заяви про перегляд
У квітні 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_2, ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд за виключними обставинами ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а саме у зв`язку зі встановленням Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні зазначеної справи судом.
Узагальнені доводи особи, яка подала заяву про перегляд
Обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду судового рішення, представник ОСОБА_2, ОСОБА_1 - ОСОБА_3 посилається на рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2019 року у справі "Зоріна та інші проти України", ухвалене за результатами розгляду, у тому числі й їхньої заяви № 52601/12.
Зокрема, зазначив, що за результатами розгляду заяви ЄСПЛ ухвалив рішення, що у справі заявників має місце порушення статті 2 Конвенції; відмова слідчих органів від вчасного здійснення необхідних слідчих дій унеможливила встановлення обставин загибелі родичів заявників.
Оскільки в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року констатовано відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди у зв`язку з відсутністю фактів незаконних дій державних органів, а в рішенні ЄСПЛ зроблено протилежні висновки, то, на думку заявника, оскаржувана ухвала має бути скасована.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 травня 2019 року указану заяву залишено без руху.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2019 року відкрито провадження за виключними обставинами у цивільній справі за вказаною заявою, справу призначено до розгляду, витребувано справу з суду першої інстанції та копію рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2019 року у справі "Зоріна та інші проти України" з її автентичним перекладом українською мовою з Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Перевіривши доводи заяви про перегляд судового рішення, матеріали справи, Велика Палата не вбачає підстав для задоволення заяви.
Згідно зі змістом рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2019 року у справі "Зоріна та інші проти України" справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці у додатку.
Відповідно до вказаної таблиці під № 4 значаться заявники - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (заява від 15 серпня 2012 року за вх. № 52601/12).
У рішенні від 14 лютого 2019 року у справі "Зоріна та інші проти України" ЄСПЛ у пункті 3 резолютивної частини цього рішення постановив, що було порушено процесуальний аспект статті 2 Конвенції у зв`язку зі скаргами на неефективне розслідування смертей родичів заявників.
Відповідно до частин першої, третьої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Стаття 8 Конституції України передбачає, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.