Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 521/12599/15-ц
провадження № 61-2786св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, на постанову Апеляційного суду Одеської області, у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М., від 20 грудня 2018 року.
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 01 березня 2015 року вона передала у борг відповідачу грошові кошти у розмірі 23 000 дол. США на строк 4 (чотири) місяці. Відповідач зобов`язалася повернути суму позики 01 липня 2015 року, про що надала розписку. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, суму позики не повернула, у зв`язку із чим вона змушена звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь борг за договором позики у розмірі 542 000, 00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновсьского районного суду м. Одеси, у складі судді Тополевої Ю. В., від 22 вересня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 502 668, 36 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач свої зобов`язання за договорами позики належним чином не виконала, суму позики в обумовлений сторонами термін не повернула. Сума боргу відповідача становить 23 000 дол. США, що за курсом Національного банку України на день ухвалення рішення (21,855146 грн за 1 дол. США) становить - 502 668, 36 грн. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими. Разом із тим, сума боргу, яку просить стягнути позивач в еквіваленті у національній валюті, не підтверджується відповідними розрахунками, у зв`язку із чим позов може бути задоволений частково зі стягненням боргу у визначеному судом розмірі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні справи судом першої інстанції грубо порушено процесуальні права відповідача, якого не було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, чим порушено право останньої на справедливий суд. Дії позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 стосовно стягнення боргу з ОСОБА_2 мали характер, спрямований на порушення конституційних прав і свобод ОСОБА_2 . Дії ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4, вчинені всупереч інтересам самого довірителя, фактично були направлені на протиправне позбавлення права власності ОСОБА_2 на належний їй будинок, а сама розписка носить безгрошовий характер, оскільки грошових коштів відповідач фактично не отримувала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, просить скасувати постанову Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статті 1051 ЦК України, відповідачем договір позики оспорено не було. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що грошові кошти насправді не були одержані позичальником. Апеляційний суд посилався на процесуальні порушення рішення районного суду, пов`язані із представництвом відповідача, а не на обставини укладення договору позики, які повинен був встановити апеляційний суд. Судом апеляційної інстанції зроблено передчасний висновок відносно безгрошового характеру боргової розписки, вказаний факт не підтверджено жодними належними доказами.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відзив на касаційну скаргуне подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно розписки, складеної ОСОБА_2 01 березня 2015 року, остання взяла у борг на чотири місяці у ОСОБА_1 23 тис. дол. США. У вказаній розписці позичальник зобов`язалася повернути 23 тис. дол. США через чотири місяці.
Згідно доводів позивача, відповідач свої зобов`язання за договорами позики не виконала, суму позики в обумовлений сторонами термін не повернула.
Сума боргу відповідача становить 23 000 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення судом першої інстанції (21,855146 грн за 1 дол. США) становить 502 668, 36 грн.
Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до свідоцтва про шлюб 23 червня 1979 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 .
Відповідно до договору від 01 жовтня 1993 року під час знаходження у шлюбі ОСОБА_2 купила 1/10 частину жилого будинку , що знаходиться в АДРЕСА_2 .
Після розірвання шлюбу між колишнім подружжям виник спір про поділ майна подружжя, який розглядався судом.
ОСОБА_2 мала намір продати житловий будинок.
Відповідно до довіреності від імені ОСОБА_2 від 11 лютого 2015 року, вона строком на один рік уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси в організаціях, установах, підприємствах, вести її справи в усіх державних, приватних організаціях, також судові справи в усіх судах, з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі та інше.
У постанові апеляційного суду вказано, що сторони в апеляційному суді визнали, що в рахунок погашення боргу за розпискою згідно рішення суду по даній справі під час його виконання житловий будинок було передано у власність ОСОБА_1 .
В іншій цивільній справі № 521/11362/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, яка була витребувана апеляційним судом та оглянута у судовому засіданні, ОСОБА_4 діяла вже як представник позивачки ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, який міститься у матеріалах цивільної справи, 12 грудня 2016 року Малиновським відділом поліції в м. Одесі було внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 за частиною третьою статті 190 КК України щодо її обману. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_2 було визнано потерпілою
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.