Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 756/1013/14-ц
провадження № 61-8584св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
представник відповідача ОСОБА_4 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду міста Києва, у складі судді Камбулова Д. Г., від 18 квітня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Іванченка М. М., Рубан С. М., Желепи О. В., від 04 квітня 2019 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про поділ майна подружжя.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 17 липня 2004 року
по 04 квітня 2011 року перебувала у шлюбі з відповідачем. Вказувала, що їй достовірно відомо про набуття відповідачем у період шлюбу у власність квартир АДРЕСА_35 . Окрім зазначених квартир у період шлюбу відповідачем було набуте інше нерухоме майно (всього 35 об`єктів нерухомості), а також рухоме майно (три автомобілі). Також посилалася на те, що відповідач у період шлюбу виступав засновником або іншим способом набув корпоративні права юридичних осіб.
Посилаючись на статті 60, 61, 68 СК України, збільшивши позовні вимоги, позивач просила суд визнатиспільною сумісною власністю подружжя: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_5 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_7 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_9 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_10 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_11 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_12 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_14 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_16 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_18 ; земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ; земельну ділянку, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_6 ; земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_19 ; земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_16 ; земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 ; земельну ділянку, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_17 ; земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_20 ; машиномісце АДРЕСА_36 ; приміщення АДРЕСА_22 ; квартиру АДРЕСА_23 ; будинок АДРЕСА_24 ; будинок АДРЕСА_25 ; квартиру АДРЕСА_26 ; квартиру
АДРЕСА_27 ; будинок АДРЕСА_28 ; будинок АДРЕСА_28 ; квартири АДРЕСА_37 ; квартири АДРЕСА_32 . Також позивач просила суд визнати спільною сумісною власністю подружжя доходи, що були одержані відповідачем від вкладів до статутних фондів: товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеЮр" (ЄДРПОУ 31987926); товариства з обмеженою відповідальністю "Доміка" (ЄДРПОУ 34717011); товариства з обмеженою відповідальністю "В.С.Е." (ЄДРПОУ 34717046); товариства з обмеженою відповідальністю "Власна" (ЄДРПОУ 34428513); товариства з обмеженою відповідальністю "Сінкора" (ЄДРПОУ 32047652); товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Консалтінг" (ЄДРПОУ 32070765); товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресія" (ЄДРПОУ 34048912); товариства з обмеженою відповідальністю "Територія" (ЄДРПОУ 36219355); товариства з обмеженою відповідальністю "Нірта" (ЄДРПОУ 35877312); товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія" (ЄДРПОУ 31482405); товариства з обмеженою відповідальністю "Апассіоната" (ЄДРПОУ 36219439); товариства з обмеженою відповідальністю "Міленія" (ЄДРПОУ 35877328). Крім того, просила суд визнати спільною сумісною власністю подружжя рухоме майно, а саме: автомобіль Toyota FJ Cruise", реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, автомобіль Skoda Оctavia Tour, реєстраційний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску, автомобіль Subaru Tribeca, реєстраційний номер НОМЕР_4, 2007 року випуску, та стягнути з відповідача на її користь вартість 1/2 частини спільного сумісного майна подружжя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження набуття відповідачем спірного рухомого та нерухомого майна у період шлюбу. Суд також виходив із того, що між сторонами 14 серпня 2004 року був укладений шлюбний договір, який є чинним, у судовому порядку недійсним не визнавався, а відтак його положення підлягають застосуванню до спірних відносин. Доходи від діяльності господарських товариств, в яких відповідач має частку у статутному капіталі, він не отримував.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 квітня 2019 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком районного суду про відмову у задоволенні позову про визнання спільною сумісною власністю подружжя заявленого майна, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що право власності на об`єкти нерухомості було зареєстровано за відповідачем у період шлюбу, а також виплати відповідачу доходів від його вкладів до статутних фондів господарських товариств. Згідно умов шлюбного договору корпоративні права належать на праві особистої приватної власності відповідачу. На підставі положень шлюбного договору об`єкт нерухомого майна - машиномісце АДРЕСА_38 , та об`єкт рухомого майна автомобіль Toyota FJ Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, належать відповідачу на праві особистої приватної власності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі до залучення правонаступника третьої особи ОСОБА_6, клопотання про витребування доказів, а також безпідставно відмовив у задоволенні заяви про відвід колегії суддів. Суд першої інстанції також відмовив у задоволення ряду клопотань позивача, зокрема, про витребування з ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві інформації про доходи підприємств, засновником яких є відповідач, за період шлюбу учасників справи, а також у допиті свідків. Суд безпідставно залишив без задоволення клопотання позивача про призначення експертизи з метою визначення вартості спірного майна. Суди не перевірили, що в матеріалах справи відсутня згода позивача на придбання відповідачем рухомого та нерухомого майна, помилково пославшись на положення шлюбного договору. В матеріалах справи наявна згода позивача на вчинення відповідачем правочину щодо відчуження спірних корпоративних прав шляхом укладення договорів купівлі-продажу, що свідчить про те, що зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя. На думку позивача, шлюбний договір укладений всупереч вимогам статті 93 СК України, є таким, що порушує обсяг прав позивача та спільних з відповідачем неповнолітніх дітей. Головуючого суддю у першій інстанції було звільнено з посади Вищою радою правосуддя, що, на думку позивача, викликає сумніви у його об`єктивності та неупередженості під час розгляду цієї справи.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
04 липня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 квітня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 березня 2011 року у справі № 02/2-3716/11 шлюб між учасниками справи було розірвано.
14 серпня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено шлюбний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко І. В., зареєстрований у реєстрі за № 1816, яким між сторонами було врегульовано майнові права та обов`язки подружжя.
У провадженні Печерського районного суду міста Києва на розгляді перебуває справа № 757/54510/17-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним шлюбного договору від 14 серпня 2004 року.
Підпунктом "в" пункту 1 шлюбного договору від 14 серпня 2004 року сторони погодили, що майно, набуте однією зі сторін під час шлюбу, але за особисті кошти, належить до особистої приватної власності кожного з подружжя.
Згідно з підпунктом "є" пункту 1 шлюбного договору від 14 серпня 2004 року до особистої приватної власності кожного з подружжя належать майно, грошові кошти, майнові, корпоративні права, отримані кожним з подружжя в результаті зайняття підприємницькою діяльністю або участі у створенні і діяльності юридичних осіб. При участі кожного із подружжя як засновника (учасника) в створенні і діяльності юридичних осіб, вони використовують кошти, що належать їм на праві особистої приватної власності, а тому не потрібне отримання згоди другого з подружжя на розпорядження такими коштами, майновими та корпоративними правами.
У відповідності до пункту 2 шлюбного договору від 14 серпня 2004 року нерухоме майно, що придбане одним з подружжя під час шлюбу за згодою другого з подружжя, є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім`я воно зареєстроване. Рухоме майно, придбане під час перебування в шлюбі, є особистою приватною власністю того з подружжя, на чиє ім`я оформлено документ, що підтверджує право власності на таке майно. Той з подружжя, який є власником майна, визначає режим володіння та користування ним. При вчиненні правочинів щодо управління та розпорядження таким майном від імені власника згода другого з подружжя не потрібна.
Пунктом 4 шлюбного договору від 14 серпня 2004 року сторони домовилися, що якщо майно, що належить одному з подружжя, приносить дохід (дивіденди), він являється власником цих доходів (дивідендів).
12 січня 2006 року відповідачем укладено інвестиційний договір
№ 349/2/01/Щ32/ФГ із ЗАТ "УкрСибінвест", відповідно до умов якого відповідач зобов`язався профінансувати будівництво машиномісця, сплативши інвестиційну суму у розмірі 80 800 грн (а. с. 8- 12, т. 12).