ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 198/623/18
Провадження № 14-369цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, ПФУ відповідно),
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року у складі судді Маренич С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року у складі колегії суддів Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про встановлення факту, що має юридичне значення, та
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що у січні 2018 року він звертався до Юр`ївського сектору обслуговування громадян ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у смт Юр`ївка Дніпропетровської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII). Проте у призначенні такої пенсії йому було відмовлено у зв`язку із тим, що відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах. Після цього позивач звертався до комісії при ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (далі - Комісія) щодо підтвердження періодів роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду його заяви Комісією прийнято рішення та підтверджено лише періоди роботи з 1978 року по 1980 рік. Позивач посилався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" та Закрите акціонерне товариство "Юр`ївське" припинили свою діяльність, тому він не може отримати докази на підтвердження свого трудового стражу, який надає право на пенсію на пільгових умовах.
Позивач вважав, що органи ПФУ фактично не визнали його право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах та відмовилися підтвердити відповідний стаж його роботи на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві.
ОСОБА_1 просив встановити факт, що він працював трактористом-машиністом та безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на тракторах, інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві, а також безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва у колгоспі "Заповіт Леніна" з 10 жовтня 1988 року по 06 березня 2000 року та у Закритому акціонерному товаристві "Господарство Юр`ївське" з 25 березня 2000 року по 31 серпня 2005 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень, тому спори між учасниками цих правовідносин є публічно-правовими, а їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суди роз`яснили позивачу, що він має право подати позов на загальних підставах в порядку адміністративного судочинства до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просив скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди помилково вважали, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивач вважає, що якщо він обрав для себе найбільш доцільним спосіб звернення з цивільним позовом щодо встановлення факту, що має юридичне значення, то відповідно до частини першої статті 92 Конституції України ніхто не вправі зобов`язувати його змінювати спосіб захисту у законно обраній належній судовій юрисдикції, оскільки тільки позивач наділений правом вибору, до якого суду звертатися.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначало, що судові рішення є законними і обґрунтованими, просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 05 червня 2019 року - передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У статті 124 Конституції України закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.