Постанова
Іменем України
10 вересня 2019 року
м. Київ
судова справа № 369/11477/15-к
провадження № 51-2632км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Білик Н. В., Ємця О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Дехтярук О. В.,
захисника Стороняка В. Я.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110150001002, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не має,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
за касаційною скаргою захисника Булгарова В. Д. на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від
21 листопада 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 вересня 2018 року, ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.
За цим вироком також засуджено ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 187 КК України, судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оскаржуються.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 26 липня 2015 року по 21 листопада 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 137 688,20 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів.
За вироком ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 25 липня 2015 року за попередньою змовою з ОСОБА_3 та з невстановленими досудовим розслідуванням особами шляхом обману проникли на територію домогосподарства на АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, застосувавши до останньої насильство, яке є небезпечним для її життя і здоров`я, що полягало у зв`язуванні рук та ніг, заклеюванні рота липкою скотч-стрічкою, застосуванні електрошокера та завданні тілесних ушкоджень металевими шпицями, отримали від потерпілої інформацію щодо місця находження грошей та інших матеріальних цінностей, після чого заволоділи 6 000 дол. США та виробами із золота, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 132 732,63 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисникпросить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд усуді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без зміни вирок суду першої інстанції, не перевірив та не спростував доводів його апеляційній скарзі, зокрема щодо отримання органами досудового розслідування доказів під час проведення процесуальної дії, оформленої протоколом огляду від 25 липня 2015 року всупереч вимогам кримінального процесуального закону, а саме без ухвали слідчого судді, а також щодо ухвалення вироку незаконним складом суду, оскільки запасний суддя Ковальчук Л. М. до її заміни не була присутня в залі судового засідання упродовж усіх судових слухань. Крім того, захисник стверджує, що перебування засудженого на місці вчинення злочину, а саме на території домоволодіння було законним, а тому в діях
ОСОБА_2 відсутня кваліфікуюча ознака "проникнення у житло, інше приміщення чи сховище".
Позиції учасників судового провадження
Захисник Стороняк В. Я ., висловивши свої доводи, просив касаційну скаргу задовольнити. Також просив додатково зарахувати засудженому ОСОБА_2 у строк покарання строк попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII).
Потерпіла ОСОБА_1 поклалася на розсуд суду щодо касаційних вимог скарги захисника.
Прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України, яка встановлює межі перегляду судом касаційної інстанції, цей суд переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 370 цього Кодексу встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Статтею 419 цього Кодексу передбачено, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено мотиви, з яких цей суд виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що апеляційний суд при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_2 належним чином виконав вищевказані вимоги кримінального процесуального закону.
Як убачається з матеріалів провадження, з апеляційною скаргою на вирок районного суду звернувся захисник засудженого ОСОБА_2 - Булгаров В. Д.
У поданій апеляції ставилося питання про скасування вироку суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповнотою судового розгляду, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та недопустимістю окремих доказів.
Апеляційний суд, перевіряючи ці доводи, в межах апеляційних вимог відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України зазначив, що вони є безпідставними, з чим також погоджується і колегія суддів суду касаційної інстанції.
Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначив, що, як установлено районним судом, засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом із невстановленими особами, діючи узгоджено, здійснили розбійний напад на потерпілу ОСОБА_1 з проникненням у будинок, в якому воно мешкала. При цьому матеріали провадження не містять даних про причетність до вчиненого кримінального правопорушення сина потерпілої, а саме про надання ним дозволу засудженим на доступ до будинку, де мешкала ОСОБА_1 .