Постанова
іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 449/953/16
провадження № 51-2533 км 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С. О.,
суддів Бущенка А. П., Єремейчука С. В.,
за участю секретаря
судового засідання Крохмаль В. В.,
прокурора Деруна А. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140260000241, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Кротошин Пустомитівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Перемишлянський районний суд Львівської області вироком від 18 липня 2018 року визнав винуватим і засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн. На підставі ч. 3 ст. 72 КК визначено цей вирок виконувати окремо від вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року.
Львівський апеляційний суд вироком від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу захисника Волкуна О. В. задовольнив частково, а вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасував.
Призначив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК покарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць та ухваленозарахувати у строк відбуття покарання відбуте покарання за вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 серпня 2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року № 838-VIII) ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строки попереднього ув`язнення з 20 травня 2016 року по 26 липня 2016 року, з 07 вересня 2016 року по 07 вересня 2017 року, з 02 жовтня 2017 року по 07 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він за обставин, детально викладених у вироку, незаконно зберігав та переносив без мети збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою в перерахунку на суху речовину 8,3 г, який 20 травня 2016 року був виявлений та вилучений у нього працівниками поліції в приміщенні Перемишлянського відділення поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області.
У касаційній скарзі прокурор зазначає про необхідність скасування вироку апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції, переглянувши вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою його захисника і застосувавши положення ч. 4 ст. 70 КК, погіршив становище засудженого.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник Волкун О. В. зазначає про необхідність залишення цієї скарги без задоволення, а вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Дерун А. І. підтримав касаційну скаргу прокурора.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.
Підстави для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції викладені у ч. 1 ст. 438 КПК.