Постанова
іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 713/2072/18
провадження № 51-2480 км 19
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бущенка А.П., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Деруна А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який
брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої та апеляційної інстанцій на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 5 березня 2019 року
в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260000000346, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 4 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2
ст. 286 КК - на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки; за ч. 1 ст. 135 КК - на строк 2 роки, а на підставі
ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі
на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Строк відбування покарання ухвалено рахувати з 15 вересня 2018 року.
Вирішено питання щодо речових доказів і судових витрат у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 15 вересня 2018 року близько 15:40 всупереч вимогам пунктів 1.5, 2.3 (б), 2.9 (а),12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем "Mitsubishi Carisma" (д.р.н. НОМЕР_1, Республіка Польща), рухаючись на
вул. Головній в с. Лекече Вижницького району зі сторони с. Лопушна в напрямку
м. Сторожинця зі швидкістю понад 50 км/год, що перевищує допустиму в межах населеного пункту, наближаючись до будинку № 11, не врахував дорожньої обстановки та, неправильно застосувавши прийоми керування транспортним засобом, допустив наїзд у межах проїзної частини дороги на велосипедиста
ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку по лівому краю дороги. Унаслідок наїзду потерпілий отримав тілесні ушкодження, що спричинили його смерть.
Крім цього, ОСОБА_1 після скоєння ДТП, не зупинивши автомобіля, достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив ОСОБА_2 в небезпечний для життя стан, не переконався, чи потребує він допомоги, не викликав бригаду швидкої медичної допомоги, з місця події втік, залишивши потерпілого, який був позбавлений можливості вжити заходів для самозбереження, на узбіччі з правого боку проїзної частини дороги в безпорадному стані.
Чернівецький апеляційний суд ухвалою від 5 березня 2019 року апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_3 та адвоката Алєксандрова О.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнив, вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 4 січня 2019 року в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 135 КК, призначення покарання за цією статтею і за сукупністю злочинів скасував та закрив кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 7 ч. 1
ст. 284, ст. 417 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)
у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
За частиною 2 ст. 286 КК цей суд вирок змінив, виключив із вироку посилання на обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та ухвалив вважати ОСОБА_1 засудженим
за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки
з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки,
а на підставі ст. 75 КК звільнив від відбування покарання з випробуванням
з іспитовим строком тривалістю 2 роки та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу із питань пробації; повідомляти уповноважений орган із питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження
з уповноваженим органом із питань пробації.
В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду
і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК тяжкості кримінального правопорушення, особі засудженого, конкретним обставинам справи та меті покарання через м`якість. На думку прокурора, зазначені
у вироку дані про особу ОСОБА_1 та обставини, які пом`якшують покарання, можуть бути враховані при призначенні засудженому покарання у межах санкції
Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно виключив із вироку посилання на таку обтяжуючу покарання ОСОБА_1 обставину, як вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник засудженого - адвокат Алєксандров О.П. та потерпілий ОСОБА_3 просять залишити її без задоволення,
а ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення
вимог кримінального процесуального закону, тобто таке, що перешкодило
чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення