Постанова
іменем України
10 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 725/193/17
провадження № 51- 4014 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кулініч К.С.,
прокурора Парусова А.М.,
захисника Бєжанової А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 18 грудня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016260020001336, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Обнінськ Калузької області РФ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ст. 119 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 119 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 6 вересня 2016 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі до набрання вироком законної сили.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався за ч. 1
ст. 115 КК, тобто у вчиненні умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за таких обставин.
Так, 5 вересня 2016 року приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись напроти будинку АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних стосунків, що виникли раптово, під час сварки схопив потерпілого ОСОБА_2 однією рукою за волосся, а кулаком іншої руки наносив йому удари в ділянку голови та інших частин тіла, після чого тягнув його утримуючи рукою за волосся через проїжджу частину вул. Української і одночасно вільною рукою наносив удари по обличчю та різним частинам тіла потерпілого та, перебуваючи на середині проїжджої частини вул. Української, різко потягнув за волосся ОСОБА_2, прискоривши рух його тіла на себе, від чого потерпілий впав, ударившись головою об бордюр.
Від наведених активних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, які виникли незадовго до моменту настання смерті від не менш як 17-ти разової травмуючої дії твердих тупих предметів або при ударах об інші тверді тупі предмети і відносяться до легких тілесних ушкоджень та в причинному зв`язку із фактом настання смерті ОСОБА_2 не перебувають.
Також ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді вивиху другого шийного хребця з розривом зв`язок, ушкодженням стовбура мозку, що призвели до набряку та набухання речовини головного мозку, набряку м`яких мозкових оболонок спинного мозку та розвитку субдурального крововиливу, які є несумісними із життям, від яких ОСОБА_2 помер на місці.
Судом першої інстанції дії ОСОБА_1 перекваліфіковано на ч. 1 ст. 119 КК, при цьому зазначено, що в діях останнього відсутній склад інкримінованого йому слідством кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК, оскільки прямого чи непрямого умислу на позбавлення життя ОСОБА_2 у ОСОБА_1 не було.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 18 грудня 2017 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі з доповненнями прокурор посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведений неповно та однобічно, висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції у своєму рішенні лише описав показання свідка ОСОБА_3, однак при наявності суперечностей у показаннях останнього та свідка ОСОБА_4 щодо падіння потерпілого й обвинуваченого на проїжджу частину не зазначив, чому взяв до уваги показання ОСОБА_4 і відкинув показання ОСОБА_3 . Також вказує, що судом першої інстанції за відсутності у висновках експертиз чітких відповідей на постановлені питання та чітких роз`яснень під час допиту в судовому засіданні лікаря судово-медичного експерта, яка проводила зазначені судово-медичні експертизи, безпричинно відмовлено у призначенні комісійної судово-медичної експертизи. Крім того, зазначає, що всупереч вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд в своїх рішеннях не сформулював, з посиланням на встановлені під час судового розгляду обставини, обвинувачення дій ОСОБА_1, яке б відповідало диспозиції ч. 1 ст. 119 КК. Також вказує, що апеляційним судом було призначено комісійну судово-медичну експертизу, але не надано належної правової оцінки вказаному висновку із сукупністю інших доказів. Окрім того, вказує на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам
ст. 419 КПК, оскільки в ній не зазначено підстави, через які апеляційна скарга прокурора визнана необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Парусов А.М. підтримав касаційну скаргу прокурора та просив її задовольнити.
Захисник Бєжанова А.В. заперечувала щодо задоволення касаційної скарги прокурора і просила судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурораПарусова А.М. та захисника Бєжанової А.В., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При цьому, згідно зі ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Відповідно дост. ст. 370 КПК судове рішення суду апеляційної інстанції повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.